УВАГА! МІННА НЕБЕЗПЕКА!!!



Заходи , спрямовані на нвчання персоналу, здобувачів освіти питанням мінної небезпеки, правилам поведінки в екстремальних умовах. 1.Про наслідки та шляхи подолання стресу, панічних атак.( педгодина 12.02.2026р). ЗА 1 квартал 2026р проведено інструктаж з працівниками( 06.02.2026р); сюжетні ігри"Будь уважний(згідно плану вихователя березень 2026р); переглянули мультфільм "Пес Патрон"Квітень 2026р, Навчання персоналу правилам поведінки,зняття емоційної напруги.(консультація для батьків). Нова реальність, в якій ми тепер живемо, вимагає від нас нових знань. Ми постійно повинні дбати про безпеку — свою та дітей. А зараз ще й маємо вміти розпізнавати вибухонебезпечні предмети і знати правила поведінки з ними. Цього ж треба навчати і наших дітей. Раніше інформацію про вибухонебезпечні предмети діти отримували на уроках з допризовної підготовки в старших класах школи. Та зараз ми повинні навчати дітей правилам безпечної поведінки вже з садочку. Тема насправді дуже складна і має ряд особливостей. І нажаль ми з вами опинилися в не найкращих умовах, оскільки методичні посібники, якісні програми, поради від МОН та іноземних партнерів України розраховані на вікові групи: молодшого віку (6-12років), підліткового віку (13-18 років) та дорослих. Дошкілля згадується в цих розробках лише зрідка. Опрацювавши всю доступну літературу і зібравши ці краплинки можу сказати, що вихователі та педагоги закладів дошкільної освіти мають дотримуватися основних принципів навчання мінної безпеки (про, які поговоримо оремо) та зважати на вікові особливості дітей. Головним принципом можна виділити – правило «Не нашкодити» Під час занять особливу увагу треба приділити психоемоційному стану дітей. Наша задача не налякати, а дати установку на важливість дотримання певних правил поведінки. Розмову слід починати зі стабілізації почуття опори: по-перше за можливістю діти повинні сидіти, відчувати фактичну опору; по-друге використовуємо вербальну сферу. Ми разом, ми в безпеці! Зараз ми в безпеці і все, що ми будемо робити для того, щоб залишатися в безпеці! Інтонація мовлення повинна бути впевнена та не занадто гучна. Другий принцип. Під час занять, вправ необхідно мінімізувати вживання поняття «можна». А навпаки давати установку та робити акцент на слові «НЕ МОЖНА». Наприклад замість того щоб сказати: «Можна ходити лише з дорослими на прогулянку в безпечні місця». Ми говоримо: «Ні в якому разі не можна ходити без дорослих!» - не можна торкатися, - не можна підіймати, - не можна підходити і т.п. Це дає можливість сформувати стійку установку. Третім можна виділити використання наочності. Дітям дошкільного віку категорично заборонено демонструвати справжні ВПН та ні в якому разі їх муляжі. Також небажано показувати справжні фото цих пристроїв. Рекомендовано використовувати лише ілюстративні зображення. Це знижує цікавість дітей до знахідок в реальному житті. Бажано не використовувати вправи та ігри де дитина безпосередньо торкається зображення міни. Тобто вправа покажи пальчиком, познач прищіпкою небезпечний предмет – заборонена! Допустимо позначка ВПН відповідним знаком «Обережно міни» чи його аналогом який вказує саме на небезпеку. Необхідно дати дітям уявлення про те що вибухонебезпечні предмети не завжди виглядають так як на зображеннях. Є ймовірність того, що вони будуть замасковані в предмети щоденного вжитку. Тому розповідаємо і навчаємо дітей не торкатися будь яких знахідок на вулиці, будь то мобільний телефон чи м’яка іграшка. Не забуваємо проговорювати та вчити при найменшій підставі в першу чергу звертатися до дорослих (батьки, вихователі, знайомі). Формуємо уявлення про попереджувальні знаки та їх важливість! Навчаємо телефонувати за номером 101! Оскільки діти в дошкільному віці мають емоційно-наслідувальну поведінку, тобто повторюють те, що бачать від дорослих або роблять дії спонтанно, необдумано піддаючись раптовому бажанню, емоції. Ми повинні сформувати чітку асоціацію безпечної поведінки. Для цього можемо використовувати рухи, які пропонує Юнісеф. Тема над актуальна і постійно з’являється нова інформація та нові рекомендації. Тому слідкуємо за новинками, навчаємося самі та навчаємо дітей.