Останнім часом усе частіше на прийомі фіксую випадки скарлатини серед дітей. Переважно це діти, які відвідують заклади дошкільної освіти (далі — заклад). Тому в статті окреслимо особливості цього захворювання та методи профілактики. А також поговоримо, як діяти медсестрі закладу, якщо в дитячому колективі виявили скарлатину.
Скарлатина — гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом. Збудником цього захворювання є бактерія — бета-гемолітичний стрептокок групи А (англ. — Streptococcus pyogenes).
На скарлатину хворіють переважно діти віком 3—15 років. Стрептококові бактерії групи А — заразні, вони живуть у носі та горлі людини. Інфіковані люди поширюють їх під час розмови, кашлю або чхання. Шлях передавання — переважно повітряно-крапельний, але може бути й контактно-побутовий. Наприклад, заразитися можна через залишки слини на посуді/іграшках/рушниках, або — якщо доторкнутися до виразок на шкірі, викликаних стрептококом групи А.
Зазвичай потрібно від двох до п’яти днів, щоб людина, яка заразилася стрептококовими бактеріями групи А, захворіла на стрептококову ангіну або скарлатину.
Часто скарлатина починається раптово, навіть якщо людина не відчуває проблем зі здоров’ям. Перші скарги — підвищення температури тіла до 38 °С і вище, сильний біль у горлі. Людині важко ковтати, на мигдалинах горла може з’явитися біло-жовтий наліт. Через день-два на шкірі може з’явитися висипання, яке складається з численних дрібно крапчастих елементів рожевого або червоного кольорів, більше — у нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Результат висипання — лущення шкіри, яке найбільш помітно проявляється на кінчиках пальців рук та ніг.
У розпал захворювання виникає блідість шкіри навколо рота на тлі характерного висипання на щоках. Це — характерний симптом блідого носогубного трикутника або — «скарлатинозний трикутник».
Ще один характерний симптом скарлатини — язик малинового кольору. На початку захворювання язик має біле нашарування, але через декілька днів очищується з кінчика й стає яскраво-червоним, із вираженими сосочками — подібно до ягоди малини.
Може виникати біль у животі та блювання.
Для діагностики скарлатини лікар вивчає клінічну картину та скеровує на стрептатест, щоб ідентифікувати збудника.
Для того щоб вилікувати скарлатину, лікар призначає курс антибіотиків на 10 днів та симптоматичне лікування: жарознижувальні, антисептики для горла, рясне пиття, щадну й прохолодну їжу.
Якщо не почати лікування вчасно або не дотримувати рекомендацій лікаря, скарлатина може призвести до ускладнень: гнійного лімфаденіту, отиту, мастоїдиту, синуситу, гломерулонефриту, ревматизму.
Якщо скарлатина — у закладі
Якщо в дитини, яка відвідує заклад, діагностували скарлатину, у групі запроваджують карантин на сім днів. Також проводять дезінфекцію приміщення. У цей період у групу заборонено приймати нових дітей або тих, які тимчасово не відвідували заклад. Не можна допускати контактування дітей із різних груп. До профілактики також належать обов’язковий огляд зіву й термометрія дітей із карантинної групи протягом тижня. Огляд має щоденно здійснювати медсестра закладу
Профілактика захворювання на скарлатину полягає в ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції.
До загальних профілактичних заходів належать:
Людям, які захворіли на скарлатину, слід перебувати в ізоляції до 24 год після того, як вони отримали першу дозу антибіотика. Наступної доби людина може відвідувати колектив, адже не становить епідемічної небезпеки.
Якщо лікар не назначив антибіотик, хворий має перебувати в ізоляції протягом 21 дня.
Після одужання від скарлатини зазвичай виникає стійкий, довічний імунітет. Бажаю, щоб ні ви, ні ваші діти не стикалися ні зі скарлатиною, ні з будь-яким іншим захворюванням!
Освітній портал Сокальської громади Львівської області