Цей веб-сайт використовує файли cookie (так звані файли cookie).
Якщо ви не згодні зберігати інформацію, що міститься в файлах cookie - змініть налаштування свого браузера.
Для подальшої взаємодії, надайте згоду на їх використання!
Це те відчуття, коли мистецтво говорить з тобою без слів? Коли стоїш перед полотном — і щось всередині стискається, а потім розпускається, наче квітка? Саме так це і було.
Дивлячись на обличчя дітей, ми розуміла: вони відчувають те саме. Очі горять. Питання сиплються. Хтось затихав і просто дивився — довго, мовчки. А хтось шепотів: “Це красиво…” — і в цьому простому слові було стільки всього.
Шевченко — це не лише рядки з підручника. Це душа, яка живе у фарбах, у лініях, у кожному штриху. І сьогодні наші діти це відчули.
Дякую Львову за такі моменти. Дякую мистецтву — за те, що об’єднує.
Освітній портал Сокальської громади Львівської області