Вони стояли до кінця,
За вільну нашу Батьківщину.
Боролись за своє дитя,
За нашу рідну Україну.
Вони розвіяли пітьму
Своїм теплом, биттям сердечним.
Залишили свою сім’ю
І стали небом безкінечним.
Під кулі наших ворогів
Пішли вони, не знавши страху.
І доблесного розмаху…
Хотіли миру берегів.
Їх пам’ятатимуть завжди,
До скону я їх не забуду.
Щоб не дізналися біди,
Вони в серцях у нас всіх будуть.
Не треба нам таких боїв!
Одвічний біль, жалоба, смуток…
Зробивши нам такий здобуток,
Втрачаємо своїх братів…
Б. Яремченко