СХВАЛЕНО
На засіданні педагогічної
ради
Протокол №1
від «29» серпня 2025
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор Ульвівської
гімназії
____________ Надія
Новосад
ОСВІТНЯ
ПРОГРАМА
HA 2025-2026
НАВЧАЛЬНИЙ РІК
село Ульвівок
2025
ВІДПОВІДНО ДО: наказу МОН від 09.08. 2024 №1120
(оновлений навчальний план 5-8 класів), оцінювання за
новими критеріями (Наказ від 02.08.2024 №1093) з
урахуванням Листа МОН №1/4895-25 від 14.03.2025 «Про
окремі питання оцінювання результатів навчання»
ЗМІСТ
РОЗДІЛ І. ВСТУП
1.1. Мета і завдання освітньої програми.
1.2. Структура Освітньої програми Ульвівської гімназії
РОЗДІЛ ІІ. ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ТА ЗАСОБИ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ;
мета закладу освіти;
цілі та завдання освітньої діяльності закладу;
місія та візія;
цінності закладу
2.2. Нормативно-правове забезпечення
2.3. Форми організації освітнього процесу
2.4. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому методів
навчання та педагогічних технологій
2.5. Показники (вимірники) реалізації
2.6. Принципи реалізації освітньої програми
2.7. Пріоритетні напрямки роботи на 2025/2026 навчальний рік
2.8. Структура 2025/2026 навчального року
2.9. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою програмою
2.10. Модель випускника закладу
РОЗДІЛ ІІІ. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
РОЗДІЛ IV. НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
4.1. Пояснювальна записка
4.1.1. Навчальний план для 1 класу (індивідуальне навчання), 2-4 (клас-комплект)
4.1.2. Навчальні плани для 5-8-х класів
4.1.3. Навчальні плани для 9-х класів
РОЗДІЛ V. ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОСВІТНІХ
ГАЛУЗЕЙ
5.1. Міжгалузеві інтегровані курси
5.2. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями
РОЗДІЛ VI. МОДЕЛЬНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
РОЗДІЛ VІI. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ДЛЯ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ
ПОТРЕБАМИ
РОЗДІЛ VІІІ. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ
РОЗДІЛ ІХ. ОПИС ІНСТРУМЕНТАРІЮ ОЦІНЮВАННЯ
РОЗДІЛ І.
1. ВСУП
Відповідно до статті 1 Закону України «Про освіту» Ульвівська гімназія
Сокальської міської ради» Львівської області, як суб’єкт освітньої
діяльності, реалізує автономію, що означає право на самоврядування, яке
полягає в самостійності, незалежності та відповідальності у прийнятті
рішень щодо академічних (освітніх), організаційних, фінансових, кадрових
та інших питань діяльності.
Освітня програма є єдиним комплексом освітніх компонентів (предметів
вивчення, дисциплін, індивідуальних завдань, контрольних заходів тощо),
спланованих і організованих для досягнення визначених результатів
навчання (стаття 1 Закону України «Про освіту»).
Освітня програма Ульвівської гімназії - документ, що містить комплекс
освітніх компонентів, спланованих та організованих навчальним закладом
на 2025-2026 навчальний рік для досягнення учнями визначених цією
програмою очікуваних результатів навчання, самореалізації, відповідальності,
трудової діяльності, громадянської активності та досягнення відповідного рівня
обов’язкових результатів навчання та сформованих компетентностей,
визначених Державними стандартами освіти.
Основою для розроблення освітньої програми є Державні
стандарти освіти відповідного рівня.
Під час розроблення освітньої програми враховано гарантовані
державою права щодо академічної, організаційної і кадрової автономії
закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну
свободу.
1.1. Мета і завдання освітньої програми.
Мета освітньої програми: всебічний розвиток, виховання і
соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та
цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до
самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого
життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової
діяльності та громадянської активності.
Основними засобами досягнення мети, виконання завдань та
реалізації призначення ліцею є засвоєння учнями обов'язкового
мінімуму змісту навчальних програм.
1.2. Структура Освітньої програми Ульвівської гімназії СМР ЛО
Освітня програма містить:
✔ структуру програми;
✔ загальний обсяг навчального навантаження (в годинах) і його розподіл за
освітніми галузями, циклами та роками навчання;
✔навчальні плани навчального закладу з визначеним переліком предметів та
інтегрованих курсів й закріпленим за цими предметами/інтегрованими
курсами тижневим навчальним навантаженням для кожного року
навчання;
✔ вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;
✔ перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;
✔ очікувані результати навчання учнів;
перелік модельних навчальних програм та навчальних програм згідно з
переліком предметів та інтегрованих курсів, визначеним навчальним планом
Ульвівської гімназії
✔ рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи
внутрішнього забезпечення якості освіти;
✔ опис інструментарію оцінювання.
Термін реалізації: 2025/2026 навчальний рік
Освітня програма розроблена:
⧫ І ступеня
- для 1-2 класів першого циклу початкової освіти - адаптаційно-
ігровий
- для 3-4 класів другого циклу початкової освіти - основний
відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової
освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого
2018 р. № 87;
⧫ ІІ ступеня
- для 5-х класів – перший цикл базової середньої освіти – адаптаційний
- для 6-8-х класів другого циклу базової середньої освіти - базове
предметне навчання– на основі Державного стандарту базової середньої
освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня
2020 р. № 898;
- другого циклу базової середньої освіти - базове предметне навчання (9-х
класів) – на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету
Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження
Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»;
Освітня програма визначає:
⮚ вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання для здобуття початкової
освіти, базової середньої освіти та профільної середньої освіти;
⮚ загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і
можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором
тощо, зокрема їх інтеграції;
⮚ очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм.
Освітня програма включає:
⮚ навчальні плани для кожного рівня (циклу) здобуття повної загальної
середньої освіти;
⮚ перелік навчальних (модельних навчальних) програм;
⮚ рекомендовані форми організації освітнього процесу;
⮚ опис інструментарію оцінювання.
Освітня програма Ульвівської гімназії СМР ЛО розроблена на основі Типової
освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України
«Про повну загальну середню освіту».
Структурно освітня програма є сукупністю освітніх програм різного рівня
навчання (початкової, базової середньої та середньої (повної) загальної
середньої освіти). У програмі дотримано принципів спадкоємності та
наступності, тобто кожна наступна програма рівня освіти базується на
попередній.
У свою чергу, програма кожного рівня освіти у спрощеному вигляді являє
собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також
опис технологій їх реалізації. Таким чином, освітня програма – це сукупність
взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм
освітніх технологій, що визначають зміст освіти та спрямовані на досягнення
прогнозованого результату діяльності закладу освіти.
Освітні програми, реалізовані в закладі освіти, спрямовані на:
✔ формування у здобувачів освіти сучасної наукової картини світу;
✔ виховання працьовитості, любові до природи;
✔ розвиток в здобувачів освіти національної самосвідомості;
✔ формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та
перетворення суспільства;
✔ інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
✔ рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації
особистості до життя в суспільстві;
✔ виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до
культурних традицій та особливостей населення регіону, України та
інших народів в умовах багатонаціональної держави;
✔ формування потреби здобувачів освіти до самоосвіти, саморозвитку,
самовдосконалення.
Під час розроблення Освітньої програми враховано гарантовані державою
права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії
закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.
Освітня програма на 2025-2026 навчальний рік є невід’ємною складовою
внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу освіти та враховує
основні напрямки Стратегії розвитку закладу освіти на 2023-2028 роки.
Освітня програма є чинною, з моменту її затвердження та введенню в дію.
РОЗДІЛ ІІ
1. ПРИЗНАЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ТА ЗАСОБИ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ
НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УЛЬВІВСЬКОЇ ГІМНАЗІЇ СМР ЛО, заснований на власності
територіальної громади Сокальської ТГ Львівської області
Заклад є юридичною особою, існує з 1969 року. У своїй діяльності
навчальний заклад керується Конституцією України, законами України «Про
освіту»,
«Про повну загальну середню освіту», власним Статутом, іншими
нормативно-правовими актами в галузі освіти.
Здобуття загальної базової освіти відповідно до статті 9 Закону України
«Про освіту» організовується за такими формами:
- інституційна – очна (денна);
- індивідуальна – екстернатна, сімейна (домашня), педагогічний патронаж.
Забезпечення освітньої діяльності в Ульвівській гімназії в 2025-2026
навчальному році буде здійснюватися на основі принципів:
✔ якість;
✔ доступність;
✔ індивідуальність;
✔ академічна доброчесність;
✔ партнерство;
✔ успішність
Забезпечення освітнього процесу у школі під час надзвичайних
ситуацій природного та техногенного походження, воєнного стану, карантину,
інших обставин, які унеможливлюють відвідування закладу, відбувається з
використанням технологій дистанційного навчання відповідно Положення про
дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого
наказом Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 р. № 1115 „ Деякі
питання організації дистанційного навчання“.
У закладі освіти створені умови для досягнення здобувачами освіти якісних
результатів навчання та забезпечується відповідність їх рівня загальної
середньої освіти Державним стандартам.
Заклад освіти несе відповідальність перед особою, суспільством і державою
за:
- безпечні умови освітньої діяльності;
- дотримання державних стандартів освіти;
- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої,
виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними
угодами;
- дотримання фінансової дисципліни.
❖ Призначення навчального закладу полягає в наданні якісної
повної загальної освіти здобувачам освіти, забезпеченні їх всебічного
розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в
суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до
самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого
життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та
громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом
формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній
людині для успішної життєдіяльності.
Призначення закладу - це в першу чергу реалізація права дитини на
здобуття повної загальної освіти, її фізичний, розумовий і духовний
розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту на
подальших етапах.
Основним засобом реалізації призначення закладує здійснення освітньої
діяльності відповідно до загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти:
➢ І рівень – початкова освіта, яка здобувається протягом чотирьох років
та організовується за циклами:
★ перший цикл початкової освіти - адаптаційно-ігровий (1-2 роки
навчання);
★ другий цикл початкової освіти - основний (3-4 роки навчання);
➢ ІІ рівень – базова середня освіта, яка здобувається протягом п’яти
років та організовується за циклами:
★ перший цикл базової середньої освіти - адаптаційний (5-і роки
навчання);
★ другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (6-8
роки навчання);
★ другий цикл базової середньої освіти - базове предметне навчання (9-і
роки навчання);
Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням
про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних освітніх
програмах.
❖ МЕТА ЗАКЛАДУ:
● надання якісної сучасної освіти шляхом вільного творчого навчання
відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком української держави в
період воєнного стану та післявоєнної відбудови.
● Забезпечення всебічного розвитку, навчання, виховання, виявлення
обдарувань, формування ключових компетентностей, соціалізація особистості,
яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має
прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до
свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової
діяльності та громадянської активності, дбайливого ставлення до родини, своєї
країни, довкілля, спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і
суспільству.
Досягнення цієї мети, забезпечується через формування, необхідних
кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності, таких ключових
компетентностей:
1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і
письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати
факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови
для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати
українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;
2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та
іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних
комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному
житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою,
спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного
спілкування;
3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих
математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та
ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення
ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;
4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що
передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові
ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати
припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і
навколишній світ шляхом спостереження та дослі дження;
5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання
змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань,
умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу
здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе
частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи
екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість
збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає
опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність
безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної
компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і
навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного
навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для
оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів
їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями
демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового
способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають
співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті
класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях,
пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття
різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе
ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання
здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів
мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом
розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;
11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають
ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння
організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних
цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей,
прийняття власних рішень.
ОСНОВНЕ ЗАВДАННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Створення безпечного, інклюзивного та інноваційного освітнього
середовища, що забезпечує:
формування компетентного, свідомого, відповідального
громадянина України,
розвиток особистості дитини на основі педагогіки
партнерства,
якісну загальну середню освіту, орієнтовану на потреби
сьогодення та виклики майбутнього,
рівний доступ до освіти, самореалізацію та успішну
соціалізацію кожного учня,
професійне зростання та мотивацію педагогів, як
провідників освітніх змін.
ЦІННОСТЯМИ ЗАКЛАДУ Є:
Навчання та розвиток: надання якісної освіти та сприяти розвитку
інтелектуальних, творчих та фізичних здібностей учнів.
Етика та мораль: акцент на вихованні етичних цінностей,
взаємовідносин та моральних принципів серед учнів та спільноти.
Інклюзивність та рівні можливості: створення середовища, де кожен
учень має рівні можливості для навчання та розвитку, незалежно від їхніх
індивідуальних характеристик.
Співпраця та комунікація: взаємодія між вчителями, учнями, батьками
та іншими членами шкільної спільноти.
Громадянська відповідальність: сприяння формуванню учнів, які
розуміють свою громадянську відповідальність та активно взаємодіють з
місцевою громадою.
Інновації та технології: визнання важливості використання інновацій та
сучасних технологій для покращення навчального процесу.
Різноманіття та взаєморозуміння: заклад ставить перед собою завдання
підтримувати різноманіття та розвивати в учнів навички взаєморозуміння та
толерантності.
Здоров’я та безпека: заклад прагне створити умови для фізичного та
емоційного здоров’я учнів, а також забезпечити їх безпеку та благополуччя
ЦІЛІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ:
1. Забезпечити якісну, доступну та сучасну освіту відповідно до
вимог державних стандартів та концепції Нової української школи.
2. Сформувати безпечне, інклюзивне, комфортне освітнє
середовище, що сприяє розвитку фізичного, психічного та
емоційного здоров’я всіх учасників освітнього процесу.
3. Розвивати ключові компетентності учнів, включно з
критичним мисленням, комунікативністю, цифровою, екологічною та
громадянською свідомістю, фінансовою грамотністю.
4. Забезпечити професійний розвиток педагогічних
працівників, їхню цифрову грамотність, педагогічну майстерність і
мотивацію до безперервного навчання.
5. Упроваджувати інноваційні освітні технології, цифрові
ресурси та STEAM-підходи, орієнтовані на розвиток практичних
навичок і творчого мислення.
6. Посилити партнерство між школою, родинами та громадою,
залучаючи всі сторони до прийняття рішень, підтримки освітніх
ініціатив і розвитку закладу.
7. Створити умови для рівного доступу до освіти всім учням,
включаючи дітей з особливими освітніми потребами, соціально
вразливих категорій.
8. Виховувати в учнів національні цінності, повагу до прав
людини, екологічну відповідальність, патріотизм і духовну
культуру.
МІСІЯ ЗАКЛАДУ - створення безпечного, ціннісно орієнтованого
інноваційного та інклюзивного освітнього середовища, у якому кожен
учень має можливість розкрити свій потенціал, сформувати ключові
життєві та громадянські компетентності, стати відповідальним, успішним,
емоційно стійким і свідомим громадянином України та світу.
Ми — простір партнерства, підтримки й розвитку, де педагог, учень і
батьки є рівноправними учасниками освітнього процесу, а кожне рішення
базується на засадах довіри, поваги, гуманізму та демократичних
цінностей.
ВІЗІЯ ЗАКЛАДУ - створювати сучасний, відкритий, безпечний
освітній простір, орієнтований на всебічний розвиток здобувача освіти,
формування особистості з активною життєвою позицією, здатної до
критичного мислення, екологічної та соціальної відповідальності.
Ми бачимо нашу школу:
як осередок партнерства та довіри, де учні, вчителі, батьки та громада
об’єднані спільною метою розвитку;
як центр інновацій і компетентностей, що забезпечує
практикоорієнтоване навчання відповідно до викликів сучасного світу та
потреб майбутнього;
як інклюзивне середовище, де кожна дитина має рівні можливості для
розвитку, незалежно від особистих, соціальних чи фізичних особливостей;
як простір добробуту, у якому дбають про психоемоційне здоров’я,
підтримку та мотивацію учнів і педагогів;
як осередок громадянського виховання, де формується повага до
людської гідності, культури, української ідентичності та прав людини.
Ми прагнемо, щоб наш випускник був упевненим у собі, відкритим до
нових знань, готовим відповідально діяти, змінювати світ на краще та
жити в гармонії з собою, суспільством і природою.
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Ульвівська гімназія - є закладом освіти, що постійно розвивається,
спрямовує свою діяльність на підвищення якості освіти, формування
конкурентоспроможного випускника.
2.2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
✔ Конституції України (ст. 53);
✔ Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
✔ Указу Президента України від 16 березня 2022 року № 143 «Про
загальнонаціональну хвилину мовчання за загиблими внаслідок збройної агресії
Російської Федерації проти України»;
✔ постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2024 № 841 «Про
початок навчального року під час воєнного стану в Україні»;
✔ Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти,
затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 25.09.2020
№ 2205;
✔ Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної
середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р;
✔ НАКАЗУ МОН від 29 серпня 2024 р. № 1225 Професійний стандарт
«Вчитель закладу загальної середньої освіти»
✔ наказу Міністерства освіти і науки України від від 12.08.2022 № 743-
22 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4
класів закладів загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили
чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України»;
✔ наказу Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 № 235 «Про
затвердження типових освітніх програм для 5-9 класів закладів загальної
середньої освіти» (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від
09.08.2024 № 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9
класів закладів загальної середньої освіти»);
✔ наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 «Про
затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ
ступеня»;
✔ наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 408 «Про
затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ
ступеня» зі змінами, у редакції Наказу МОН № 890 від 20.06.2025 року “Про
внесення змін до типової освітньої програми закладів загальної середньої
освіти ІІІ ступеня”
✔ наказами Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795 (зі
змінами, внесеними у додаток наказами Міністерства освіти і науки України від
10.08. 2021, № 898, від 29.09. 2021 р. № 1031, від 13.12. 2021 р. №1358, від
02.02. 2022 р. № 96, від 09.02. 2022 № 143, від 11.04. 2022 р. № 324) (гриф
Міністерства станом на 01 серпня 2022 року надано 95 модельним навчальним
програмам), від 03.08.2022 № 698 та від 12.08.2022 № 743-22 щодо оновлення
змісту освітніх програм для учнів 1-11 класів.
✔ рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо оцінювання
результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного
стандарту базової середньої освіти (Наказ МОН від 02.08.2024 №1093),
✔ Листа МОН №1/4895-25 від 14.03.2025 «Про окремі питання
оцінювання результатів навчання»
✔ наказу Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 № 1093 «Про
затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»;
✔ наказу Міністерства освіти і науки України від 07.08.2024 № 1112 «Про
затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в
комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в
Україні»;
2.3. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та
здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та
інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу
визначаються педагогічною радою закладу освіти та відображаються в освітній
програмі закладу освіти. Форми організації освітнього процесу, які може
запропонувати навчальний заклад очне навчання дистанційне навчання,
змішане навчання. За потреби заклад освіти може організувати індивідуальні
форми здобуття освіти зокрема екстернатну, сімейну домашню, педагогічний
патронаж, реалізовувати індивідуальну освітню траєкторію учня.
Відповідно до Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих
предметів у закладах загальної середньої освіти додаток 2 до наказу
Міністерства освіти і науки країни від 20.02.2002 № 12 , зареєстрованого в
Міністерстві юстиції країни 06.03.2002 р. за № 229 6517, із змінами, внесеними
згідно з наказом Міністерства освіти № 572 від 09.10.2002 наказом
Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 921 від 17.0 .2012 наказом
Міністерства освіти і науки N 401 від 0 .04.2016 класи мають поділ на групи під
час вивчення української, англійської мов, інформатики та трудового навчання.
2.4. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому
методів навчання та педагогічних технологій
Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та
здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та
інтелектуального розвитку дітей, їхніх освітніх потреб.
Форми організації освітнього процесу визначає педагогічна рада закладу
освіти та відображає їх в освітній програмі закладу освіти. Вибір форм
залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного,
кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої
діяльності тощо), а також форм здобуття освіти. У 2025/2026 н.р. за заявами
батьків, враховуючи умови воєнного стану, залежно від умов та стану у закладі
організовано змішаний спосіб навчання для учнів 1-9 класів.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку,
інтерактивні форми i методи навчання — дослідницькі, інформаційні, проекти,
сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуативні вправи, екскурсії,
віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку aбo
в позаурочний час.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та
розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних
вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року
Вибір форм i методів навчання вчитель визначає самостійно,
враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення
конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах
окремих предметів.
За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за
індивідуальною освітньою траєкторією. Індивідуальна освітня траєкторія учня
чи учениці реалізується з урахуванням необхідних для цього ресурсів, наявних
у закладі (закладах) освіти та інших суб’єктів освітньої діяльності, зокрема тих,
що забезпечують здобуття освіти за мережевою формою здобуття освіти.
Індивідуальна освітня траєкторія учня чи учениці реалізується на підставі
Індивідуальної програми розвитку, індивідуального навчального плану, який
розробляють педагогічні працівники у взаємодії з учнем чи ученицею та/або
його чи її батьками (особами, які їх замінюють); його схвалює педагогічна рада
закладу освіти, затверджує керівник І підписують батьки (особи, які їх
замінюють).
З метою належної організації освітнього процесу в закладах загальної
середньої освіти формують класи та/або групи, зокрема спеціальні, інклюзивні,
з дистанційною, вечірньою формою здобуття освіти, із навчанням мовою
корінного народу чи національної меншини України поряд із державною
мовою.
Учні, які належать до національних меншин України, мови яких є
офіційними мовами Європейського Союзу, та реалізують право на навчання 7
відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах
освіти, можуть здобувати базову середню освіту відповідними мовами
національних меншин, за винятком навчальних предметів / інтегрованих курсів,
пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії
України, які вивчають державною мовою.
В освітньому процесі мова національних меншин (так само, як і
національна символіка кожної національної меншин (спільноти) може
використовуватися в закладі освіти, у якому є класи (групи) з навчанням
мовами національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу,
на перервах, під час церемонії першого дзвінка, проведенні гуртків, концертів,
флешмобів, інших заходів, зустрічей, засідань тощо, у процесі створення іміджу
закладу, зокрема на його вебсайтк
Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні,
якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі,
інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації,
моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:
• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбіновані уроки.
Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії,
віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі,
брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група,
уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемні урок,
відео-уроки тощо.
З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім
уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує
виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до
змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій
самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті
компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях
практикуму. Практичне заняття - це така форма організації, в якій учням
надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній
діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих
предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання
експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 9-11 класів)
повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу,
учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова
конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв'язки
в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія
припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження
процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.
Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей
виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з
виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття
практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій
освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби,
проводять виміри та звітують за виконану роботу.
Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому
числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні
виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу
групу.
Екскурсії у першу чергу покликані показати учням практичне
застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів
(можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для
виконання визначених завдань).
Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-
уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу,
виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.
Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та
розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних
вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального
року.
Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи
конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних
очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих
предметів.
Крім того великого значення на сьогоднішній день набуває аспект
педагогіки партнерства між всіма учасниками освітнього процесу.
Головним завданням педагогіки партнерства вбачаємо:
− подолання інертності мислення,
− перехід на якісно новий рівень побудови взаємовідносин між учасниками
освітнього процесу.
Це завдання реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя
й батьків, що передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень з метою
особистісного розвитку школярів.
Актуальними для для організації освітнього процесу в 2024-2025 р. є такі
ідеї дитиноцентризму:
✔ відсутність адміністративного контролю, який обмежує свободу
педагогічної творчості;
✔ активність учнів у навчальному процесі, орієнтація на інтереси та досвід
учнів, створення навчального середовища, яке б перетворило навчання на
яскравий елемент життя дитини;
✔ практична спрямованість навчальної діяльності, взаємозв’язок особистого
розвитку дитини з її практичним досвідом;
✔ відмова від орієнтації навчально-виховного процесу на середнього
школяра і обов’язкове врахування інтересів кожної дитини;
✔ виховання вільної незалежної особистості;
✔ забезпечення свободи і права дитини в усіх проявах її діяльності,
урахування її вікових та індивідуальних особливостей, забезпечення морально-
психологічного комфорту дитини;
✔ впровадження шкільного самоврядування, яке під свободою і
самостійністю дитини передбачає виховання гуманістичних та демократичних
ідей і світогляду, необхідних сучасному суспільству.
2.5. Показники (вимірники) реалізації
На рівні закладу розроблена система показників (внутрішній моніторинг,
директорські контрольні роботи, усне опитування заздалегідь розробленими
питаннями, короткотривалі самостійні роботи, анкетування), що дозволяє
судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто
наскільки реальний ,,продукт” діяльності відповідає ,,моделі” випускника. При
цьому об’єктами контролю є:
● навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (наявність
документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти,
необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх
навчальних дисциплін (2 рази на рік);
● якість проведення навчальних занять, вивчення системи роботи
педагогічних працівників (1 раз на 5 років), тематичний контроль знань,
класно-узагальнюючий контроль (згідно окремого гафіка);
● моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)
(вивчення рівня навчальних досягнень з предмета – 1 раз на 5 років, циклу
предметів – за потребою, освітньої галузі – 1 раз на 5 років, різні види
оцінювання, що відповідають ,,Загальним критеріям оцінювання навчальних
досягнень учнів у системі загальної середньої освіти”, які є обов’язковою
складовою навчальної програми з предмета - на кожному уроці), тематичне – в
кінці кожної теми, семестрове – в кінці кожного семестру, річне – в кінці року,
державна підсумкова атестація – в кінці навчального року, моніторинги –
кожного семестра, ДПА – в кінці навчального року, результати участі у
предметних та творчих конкурсах різного рівня – протягом навчального року,
участь у спортивних змаганнях – протягом навчального року, інтелектуальних
випробовуваннях – протягом навчального року);
Передбачені результати базової середньої освіти
Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання
(компетентностей), визначених Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми забезпечує формування ключових
компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної
життєдіяльності, як-от: здатність спілкуватися державною та іноземними
мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук,
техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні
технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до
соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві,
володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й
екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших
компетентностей передбачених стандартом освіти.
На реалізацію мети діяльності Закладу при складанні навчального плану
використано таблиці до Типової освітньої програми закладів загальної
середньої освіти ІІ ступеня, які у повному обсязі включають інваріантну
частину, сформовану на державному рівні, та варіативну частину, у якій
передбачені предмети та курси за вибором, факультативні, індивідуальні та
групові заняття відповідно освітніх потреб учнів.
2.6. Принципи реалізації освітньої програми закладу освіти:
1. Дитиноцентризм
Освітній процес організовується з урахуванням інтересів, потреб,
здібностей та вікових особливостей кожного учня.
2. Компетентнісний підхід
Освітній процес спрямований на формування ключових компетентностей,
необхідних для успішного життя в сучасному суспільстві.
3. Науковість і практична спрямованість знань
Зміст навчання базується на сучасних досягненнях науки і забезпечує
зв’язок з реальним життям, практикою.
4. Інклюзивність і доступність
Створення рівних можливостей для всіх учасників освітнього процесу,
незалежно від їхніх потреб, здібностей, соціального статусу.
5. Гуманізація та виховна спрямованість
Освіта має сприяти формуванню моральних цінностей, громадянської
свідомості, патріотизму та екологічної культури.
6. Партнерство у навчанні
Побудова співпраці між учнями, педагогами, батьками, громадою як
основа ефективного навчання та виховання
7. Інтегрованість та міжпредметні зв’язки
Реалізація міждисциплінарного підходу для формування цілісної картини
світу в учнів.
8. Свобода і відповідальність педагога
Учитель вільний у виборі методів, форм, засобів навчання — в межах
освітньої програми та відповідно до очікуваних результатів.
9. Гнучкість і адаптивність програми
Освітня програма може бути адаптована до потреб здобувачів освіти,
регіональних особливостей, викликів часу (включно з безпековими
умовами).
10. Цифровізація освітнього процесу
Використання інформаційно-комунікаційних технологій для
розширення доступу до навчання, підтримки змішаного та
дистанційного навчання.
2.7. Пріоритетні напрямки роботи на 2025/2026 навчальний рік
1. Забезпечення якісної освіти в умовах воєнного стану
○ Підтримка стабільного освітнього процесу в онлайн, офлайн або
змішаному форматі.
○ Формування в учнів стійкості, психологічної витривалості, відчуття
безпеки.
2. Підвищення якості знань та формування ключових компетентностей
○ Акцент на формуванні критичного мислення, вміння навчатися
впродовж життя, медіаграмотності.
○ Впровадження компетентнісного підходу в усіх предметах.
3. Розвиток STEM/STEAM-освіти
○ Підтримка творчості, інженерного мислення, логіки, дослідницьких
навичок.
○ Організація проєктної діяльності, гуртків, інтегрованих уроків.
4. Цифрова трансформація освіти
○ Використання сучасних цифрових інструментів і платформ (Google
Workspace, Zoom, LearningApps тощо).
○ Підвищення цифрової грамотності педагогів і учнів.
5. Психологічна підтримка учасників освітнього процесу
○ Забезпечення соціально-психологічного супроводу учнів та педагогів.
○ Реалізація програм емоційного розвитку, антибулінгу, протидії
вигоранню.
6. Національно-патріотичне виховання
○ Посилення виховної роботи, спрямованої на формування української
ідентичності, поваги до воїнів-захисників, рідної мови та традицій.
7. Внутрішня система забезпечення якості освіти
○ Проведення самооцінювання освітньої діяльності, моніторинг
навчальних досягнень учнів.
○ Розвиток педагогічної майстерності та професійного зростання
вчителів.
8. Удосконалення інклюзивної освіти
○ Забезпечення доступного освітнього середовища для дітей з ООП.
○ Підтримка асистентів вчителя, робота в команді психолого-
педагогічного супроводу.
9. Розвиток партнерської взаємодії з батьками та громадою
○ Активне залучення батьків до життя закладу.
○ Реалізація спільних ініціатив, волонтерських та екологічних
проєктів.
Викладацька діяльність педагогів навчального закладу спрямована на
формування знань, компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і
творчих здібностей, емоційно- вольових та фізичних якостей здобувачів
освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер- клас, вебінар тощо) й
проводиться педагогічним працівником на основі відповідного трудового
договору (стаття 1 Закону України «Про освіту»).
Ефективному управлінню якості освітньої діяльності сприяють система
ІСУО, програма КУРС Школа, ПАК АІКОМ.
2.8. СТРУКТУРА 2025/2026 НАВЧАЛЬНОГО РОКУ
Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону України «Про повну загальну
середню освіту» навчальний рік розпочинається 1 вересня святом «День
знань», триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1
липня.
Під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про
введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022,
затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента
України «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 2 -1
Закону № 2315-IX від 19.06.2022 тривалість навчального року, дата його
початку та/або закінчення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України «Про повну загальну
середню освіту» тривалість канікул протягом навчального року не може
бути менше 30 календарних днів.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту»
відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію для учнів 4, 9
класів проводиться державна підсумкова атестація, форму і терміни якої
Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.
Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в
залежності від термінів проведення ДПА).
2.9. Вимоги до осіб, які можуть розпочинати навчання за освітньою
програмою
Визначаючи вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньої
програмою, заклад керується чинними нормативними документами у сфері
освіти.
Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть
розпочинати учні, які на момент зарахування переведення до закладу загальної
середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної
середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному
стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом
встановленого зразка свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття
початкової освіти, табелем навчальних досягнень учня учениці.
Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1
вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні
розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.
Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося
шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж
навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм
виповниться шість років до 1 грудня поточного року.
Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти,
який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів,
здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та
індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування
цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що
забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному
суспільстві, продовження навчання в основній школі.
Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що
враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість
забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених
готовністю до здобуття освіти.
Освітня програма для 1-4 класів визначає вимоги до конкретних очікуваних
результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного
навчального предмета чи інтегрованого курсу.
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання;
- взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
- логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних
компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані
курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних
можливостей, потреб та інтересів дітей.
У процесі реалізації Типової освітньої програми передбачено використання
внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків, які сприяють цілісності
результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі,
враховують досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття
початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного
навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього
ж навчального року. Навчання за освітньою програмою базової середньої
освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до
закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня
повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у
Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним
документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової
освіти). У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких
предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти
учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру
навчального року. Для проведення оцінювання наказом керівника закладу
освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а
також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних
предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за
формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття
загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки
України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки
України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.
Мета базової школи ІІ ступеня (5-8 рік навчання)
Зберігаючи наступність із початковою школою забезпечуємо подальше
становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний
розвиток; формуємо здатність до творчого самовираження, критичного
мислення, виховуємо ціннісне ставлення до держави, рідного краю,
української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження
здоров’я. Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти
вищезазначнгих ключових компетентностей:
Мета базової школи ІІ ступеня (9 класи) визначає зміст та організацію
освітнього процесу, забезпечення умов для інтелектуального, соціального,
морального, фізичного розвитку і саморозвитку здобувачів освіти. Заклад
активно використовує педагогіку партнерства (співробітництва), що
ґрунтується на принципах гуманізму й творчого підходу до розвитку
особистості, рівного доступу до освіти, створення умов для соцільно-
психологічного захисту учасників освітнього процесу. Це завдання
реалізовується у спільній діяльності учителя й учнів, учителя й батьків, що
передбачає взаєморозуміння, єдність інтересів і прагнень.
У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких
предметів та / або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти
учні повинні пройти відповідне оцінювання у порядку, визначеному Порядком
переведення учнів закладу загальної середньої освіти на наступний рік
навчання, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 14
липня 2015 року No 762 (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 30 липня 2015 року за No 924/27369, або у екстернатній формі здобуття
повної загальної середньої освіти згідно до Положення про індивідуальну
форму здобуття повної загальної середньої освіти, затвердженого наказом
Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року №8 (у редакції
наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 лютого 2016 року за №
184/28314, упродовж першого семестру навчального року.
Для проведення оцінювання (Положення про індивідуальну форму
здобуття повної загальної середньої освіти, пункт 4, абзац 2) наказом керівника
закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени
комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних
предметів. Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за
формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття
загальної середньої освіти.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати
здобуття повної загальної середньої освіти за інших умов.
2.10. МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ЗАКЛАДУ
Випускник нашого закладу — це всебічно розвинена, вільна, відповідальна
особистість, здатна до самореалізації, співпраці та активної участі у житті
суспільства.
�� Він/вона:
1. Патріот України
— шанує рідну мову, культуру, історію, готовий(а) захищати гідність
і свободу держави, діяти на благо суспільства.
2. Освічена та компетентна особистість
— володіє базовими знаннями, сформованими ключовими
компетентностями, готова до навчання впродовж життя.
3. Критично мисляча та самостійна
— здатна аналізувати інформацію, робити обґрунтовані висновки,
приймати рішення, нести за них відповідальність.
4. Моральна та етична особистість
— дотримується принципів доброчесності, поваги до прав людини,
відкритості, чесності, толерантності.
5. Фізично розвинена та здорова
— усвідомлює цінність здорового способу життя, дбає про фізичний і
психічний добробут.
6. Творча і ініціативна
— виявляє креативність, відкритість до нового, прагнення
реалізувати власні ідеї, розвивати таланти.
7. Соціально активна та комунікативна
— вміє працювати в команді, взаємодіяти з іншими, поважає
різноманіття думок та культур.
8. Цифрово грамотна
— безпечно і свідомо використовує сучасні технології для навчання,
спілкування і самореалізації.
Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.
РОЗДІЛ ІІІ
1. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Загальний обсяг навчального навантаження учнів 1-9 класів визначено
відповідно до:
● Закону України «Про освіту», Закону України «Про повну загальну
середню освіту»; наказів Міністерства освіти і науки України № 743-22
від 12.08.2022 р.
● Наказу МОН від 12.08.2022 № 743 «Про затвердження типових
освітніх та навчальних програм для 1-2 та 3-4 класів закладів
загальної середньої освіти та визнання такими, що втратили
чинність, деяких наказів Міністерства освіти і науки України»
● Типових освітніх програми для 1–4 класів закладів загальної
середньої освіти:
- ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ ЗЗСО, розроблена під
керівництвом Р. Б. Шияна 1-2 клас
- ТИПОВА ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ ЗЗСО, розроблена під
керівництвом Р. Б. Шияна 3-4 клас
● ТИПОВОЇ ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ для 5-9 класів закладів
загальної середньої освіти затверджена Наказом Міністерства
освіти і науки України 19 лютого 2021 року № 235 (в редакції наказу
Міністерства освіти і науки України від 09 серпня 2024 року № 1120)
У навчальному закладі використовується типовий навчальний план
початкової освіти для закладів загальної середньої освіти з української
мовою навчання.
ОП зорієнтована на роботу початкової школи за 5-денним навчальними
тижнем.
На основі ОП навчальний заклад складає на навчальний рік річний
навчальний план. Повноцінність початкової освіти забезпечується
реалізацією як інваріантного, так і варіативного складників, які в
обов'язковому порядку фінансуються за рахунок субвенції.
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані
санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 3-4-х класах - 40
хвилин.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87
«Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції
постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) години фізичної
культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження
учнів.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу за 5-денним навчальними тижнем.
Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти
5-6 класів (адаптаційний цикл базової середньої освіти) та 7-8 класів
(цикл базового предметного навчання базової середньої освіти)
Ульвівської гімназії сформовано відповідно для закладів з навчанням
українською мовою Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів
загальної середньої освіти, затвердженої наказом МОН України від
19.02.2021 №235 (зі змінами згідно наказу МОН України від 09.08.2024
№ 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9
класів закладів загальної середньої освіти»).
Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми
галузями та роками навчання. Мінімальну й максимальну кількість
навчальних годин за освітніми галузями й роками навчання визначено
відповідно до базових навчальних планів базової середньої освіти
(додаток 23 Державного стандарту).
Керуючись показниками загальної кількості навчального
навантаження, визначеними в Додатку 1 за галузями, Ульвівської
гімназії СМР ЛО визначає обсяг фактичного річного навантаження
для 5-8-х класів:
Таблиця 1
Назва освітньої галузі Навчальне
наванта-
ження
Кількість
годин
5 клас
Кількість
годин
6 клас
Кількість
годин
7 клас
Кількість
годин
8 клас
Мовно-літературна На тиждень 11 8 9 8
На рік 385 280 315 280
Математична На тиждень 5 4 4 3,5
На рік 175 140 140 122,5
Природнича На тиждень 2 3,5 7,5 5,5
На рік 70 122,5 262,5 192,5
Соціальна та
здоров’язбережувальна
На тиждень 2 2 1,5 1,5
На рік 70 70 52,5 52,5
Громадянська та
історична
На тиждень 1 2 2 2
На рік 35 70 70 70
Технологічна На тиждень 2 1 2 1
На рік 70 35 70 35
Інформатична На тиждень 1 1 1 0,5
На рік 35 35 35 18
Мистецька На тиждень 2 2 2 1
На рік 70 70 70 35
Фізична культура На тиждень 3 1 3 1
На рік 105 35 105 35
Усього На тиждень 26+3
На рік 1015 840 1120 840
Загальнорічна кількість
навчальних годин, що
фінансуються з бюджету
(без урахування поділу на
групи)
На тиждень 29 24 32 24
На рік 1015 840 1120 840
Додаткові години для
вивчення предметів
освітніх галузей,
вибіркових освітніх
компонентів, проведення
індивідуаль
них консультацій та
групових занять
На тиждень 0 0 0 0
На рік 0 0 0 0
Гранично допустиме
навантаження учнів
На тиждень
На рік
* Кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі може
збільшуватися до максимального показника з урахуванням перерозподілу
різниці між рекомендованою та мінімальною кількістю навчальних годин
інших освітніх галузей.
** Години мовно-літературної освітньої галузі можуть розподілятися
на вивчення мови корінного народу, національної меншини та або другої
іноземної мови.
*** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під
час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів.
**** Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна
перевищувати загальної кількості годин, визначеної цим навчальним
планом.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 9-х класу складає
1155 годин/навчальний рік, зокрема:
● для учнів 9 класів – 1155 годин; навчальний рік (35 тижнів).
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у
навчальному плані для учнів 1 класів , 2,3-4-х класів для 5-8, 9-х класів
Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня
освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за
роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження
здобувачів освіти, передбачає реалізацію освітніх галузей Державного
стандарту через окремі предмети та охоплює інваріантну складову.
Сума годин на вивчення всіх освітніх галузей у навчальному плані не
перевищує загальнорічної кількості навчальних годин, що фінансуються з
бюджету визначеної типовими навчальними планами, з дотриманням вимог
гранично допустимого річного навчального навантаження учнів.
Враховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-
х класах – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин.
Дистанційно для учнів 1-2 класів 2 навчальні заняття по 30 хвилин або 3
навчальні заняття по 20 хвилин.
Для 3-4 класів 2 навчальні заняття по 45 хвилин або 3 навчальні заняття
по 30 хвилин, або 4 навчальні заняття по 20 хвилин.
Для 5-8 класів 2 навчальні заняття по 45 хвилин або 3 навчальні заняття
по 35 хвилин, або 4 навчальні заняття по 25 хвилин.
Для 9 класів 2 навчальні заняття по 45 хвилин або 3 навчальні заняття по
40 хвилин, або 4 навчальні заняття по 30 хвилин, або 5 - по 25 хвилин.
В умовах воєнного стану, для учнів, які здобувають освіту у другу зміну
(які перебувають за кордоном), початок занять не пізніше 16.00.
Години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично
допустимого навантаження учнів.
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань гімназії. Тому
формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки
здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи
здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної
складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична
культура» вчителі формують самостійно з варіативних модулів відповідно до
статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів та матеріально-технічної бази
закладу.
Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають
цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за
розкладом.
РОЗДІЛ IV
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН для 1,2-4 КЛАСІВ
з українською мовою навчання
на 2025/2026 навчальний рік
відповідно до Типової освітньої програми розробленої під керівництвом
Р.Б. Шияна 1-2 клас, затвердженої наказом
МОН України від 12.08.2022 № 743
4.2.1. Навчальний план для 1-4-х класів
На основі освітньої програми для учнів 1-4-х складається та
затверджується річний навчальний план, що конкретизує організацію
освітнього процесу.
навчальний план укладено за такими освітніми галузями:
Мовно-літературна
Іншомовна
Математична
Природнича
Технологічна
Інформативна
Соціальна і здоров’язбережувальна
Громадянська та історична
Мистецька
Фізкультурна
4.2.2. Річні навчальні плани для 5-8-х класів
Річні навчальні плани для 5-8 класів розроблені на основі Типової
освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти,
затвердженої наказом МОН України від 19.02.2021р. № 235 (зі змінами
згідно наказу МОН України від 09.08.2024
№ 1120 «Про внесення змін до типової освітньої програми для 5-9
класів закладів загальної середньої освіти»).
Перелік навчальних предметів укладено за такими освітніми
галузями:
· Мовно-літературна
· Математична
· Природнича
· Соціальна і здоров’язбережувальна
· Громадянська та історична
· Інформатична
· Технологічна
· Мистецька
· Здоров’я і фізична культура
Навчальний план базової середньої освіти зорієнтований на роботу за
п'ятиденним робочим тижнем.
Перехід навчального закладу до вивчення предмета «Громадянська освіта»
у 8 класі відповідно до модельної програми «Громадянська освіта. 6–9 клас»
(авт. Васильків І. Д., Кравчук В. М., Танчин І. З.), рекомендованої
Міністерством освіти і науки України наказом від 19.12.2024 № 1768,
обґрунтовується тим, що на сьогодні в нормативно-правовому полі України
не існує затвердженої МОН окремої модельної програми з громадянської
освіти, яка б починалася виключно з 7 класу – початку циклу базового
предметного навчання базової середньої освіти. Згідно з Державним
стандартом базової середньої освіти (постанова КМУ № 898 від 30.09.2020):
· освітня галузь «Громадянська та історична освітня галузь» передбачає
послідовне формування громадянських компетентностей. Інтегрований курс
у 5–6 класах за модельною програмою «Україна і світ: вступ до історії
України та громадянської освіти» (наказ МОН №795 від 12.07.2021)
забезпечує вступ і базову підготовку в межах громадянської
компетентності, але не є окремим предметом «Громадянська освіта». На
момент початку 7 класу (з 2025/2026 навчального року) відсутня
затверджена МОН програма з громадянської освіти, що починалася б саме з
7 класу. Тому для забезпечення безперервності, наступності та системності
у формуванні громадянських компетентностей логічним і нормативно
обґрунтованим рішенням є: перехід до модельної програми «Громадянська
освіта. 6–9 клас», рекомендованої МОН (наказ №1768 від 19.12.2024).
Програма є наскрізною: охоплює 6–9 класи та передбачає розгортання
ключових понять і умінь упродовж чотирьох років. Вона адаптивна:
розділи, передбачені для 6 класу, учні частково опановують через
інтегрований курс у 5–6 класах (як вступ). Перехід на програму з 7 класу не
створює розриву, оскільки програма дозволяє гнучке застосування
відповідно до рівня сформованості компетентностей на момент старту.
Розділ V
Перелік, зміст, тривалість і взаємозв`язок освітніх галузей
Освітню програму укладено за основними освітніми галузями:
1-2 класи:
● мовно-літературна, що містить українську мову і літературу та іноземну
мову (англійську);
● математична;
● природнича;
● громадянська та історична;
● технологічна;
● інформатична;
● соціальна і здоров’язбережувальна;
● мистецька;
● фізкультурна.
Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати навчання
здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові результати
навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого навчання на
наступних рівнях загальної середньої освіти.
У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі
змістовні лінії:
«Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово»,
«Досліджуємо медіа»,
Освітня галузь «Іншомовна» реалізується через окремий предмет –
«Іноземна мова» (англійська).
Освітня галузь «Математична» реалізується через окремий
предмет, відповідно, - "Математика". Реалізація мети і завдань
початкового курсу математики здійснюється за такими змістовими
лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури»,
«Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і
дослідження».
Освітні галузі «Природнича», «Соціальна і
здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична». Зазначені
освітні галузі в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» за різними
видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах
однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в
процесі проектної діяльності)за активного використання
міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для
розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях
залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.
Освітня галузь «Інформатична» реалізується через окремий предмет,
відповідно, - «Інформатика» з 2 класу.
Зміст технологічної освітньої галузі реалізується через
навчальний предмет «Дизайн і технології». Реалізація мети і завдань
навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями:
«Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище
проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище
соціалізації».
Освітня галузь «Фізкультурна» реалізується окремим предметом
«Фізична культура», мета і завдання якого реалізуються за такими
змістовими лініями: «Рухова діяльність»,
«Ігрова та змагальна діяльність».
Мистецька освітня галузь реалізується через предмети вивчення за
окремими видами мистецтва: музичне мистецтво, образотворче
мистецтво за умови реалізації упродовж циклу навчання всіх
очікуваних результатів галузі.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і
методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні
умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних
очікуваних результатів, зазначених у програмі.
Мовно-літературна освітня галузь
Українська мова і літературне читання
Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток
особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування
ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності
спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного
самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у
міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток
мовленнєво-творчих здібностей.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до
української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу
до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;
● розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-
творчих здібностей школярів;
● формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати
участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні
висловлення;
● формування вмінь працювати з різними видами та джерелами
інформації;
● ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й
жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;
● формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні,
науково-популярні, навчальні, медіатексти);
● дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування
початкових лінгвістичних знань і норм української мови;
● залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з
різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.
Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-
літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно»,
«Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо
мовні явища». Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і
навчальні предмети:
1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;
2 клас – навчальні предмети «Українська мова», «Читання».
Іншомовна освітня галузь
Іноземна мова
Метою іншомовної освіти для загальної середньої освіти є формування
іншомовної комунікативної компетентності для безпосереднього та
опосередкованого міжкультурного спілкування, що забезпечує розвиток інших
ключових компетентностей і задоволення різних життєвих потреб дитини.
Відповідно до окресленої мети, головними завданнями іншомовної освіти у
початковій школі є:
● здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених
цією програмою;
● розуміти на слух зміст автентичних текстів;
● читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним
рівнем розуміння змісту;
● здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до
поставлених завдань;
● адекватно використовувати досвід, набутий під час вивчення рідної
мови та інших навчальних предметів;
● використовувати в разі потреби невербальні засоби спілкування за
умови дефіциту наявних мовних засобів;
● критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних
потреб;
● висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
● ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою
засобів електронного спілкування;
● обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії
відповідно до різних потреб;
● ефективно користуватися навчальними стратегіями для
самостійного вивчення іноземних мов.
Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та
емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах опанування
іноземної мови в контексті міжкультурної парадигми, що передбачає
ознайомлення з культурою народу, чию мову вивчають учні. Такий підхід
зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації в межах
типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою.
На кінець 2-го класу учні загальноосвітніх навчальних закладів досягають рівня
Pre-А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень в кожному
виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із «Загальноєвропейськими
рекомендаціями з мовної освіти». Відповідно до мети іншомовної освіти та
завдань у початковій школі, виокремлено такі змістові лінії: «Сприймання на
слух», «Зорове сприймання», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання»,
«Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія».
Іншомовна комунікативна компетентність виявляється в безпосередньому та
опосередкованому міжкультурному спілкуванні. Для формування
комунікативної компетентності в умовах безпосереднього спілкування
програма пропонує розгортати навчальну діяльність у межах змістових ліній
«Сприймання на слух», «Усна взаємодія», «Усне висловлювання». Змістова
лінія «Сприймання на слух» передбачає залучення учнів до дій зі сприймання
коротких простих запитань, тверджень, вказівок, інструкцій та реагування на
них вербально і/ або невербально. Змістова лінія «Усна взаємодія» спрямована
на розвиток умінь розпізнавати знайомі слова повсякденного вжитку у
знайомому контексті; ставити запитання та давати відповіді про себе та
щоденні справи. Змістова лінія «Усне висловлювання» передбачає творення
коротких фраз про себе, надавання базової персональної інформації (наприклад,
ім’я, адреса, родина, національність). Для становлення комунікативної
компетентності в умовах опосередкованого спілкування (на відстані в просторі
та часі) запропоновано змістові лінії «Зорове сприймання» (читач – автор),
«Писемна взаємодія», «Писемне висловлювання», «Онлайн взаємодія». Усі
перелічені змістові лінії забезпечують для учня здобуття досвіду
опосередкованого спілкування та опанування низки комунікативних умінь, що
дасть змогу учням розвивати комунікативну компетентність. Змістова лінія
«Зорове сприймання» передбачає сприймання та розпізнавання знайомих слів у
супроводі малюнків. У рамках змістової лінії «Писемне висловлювання» учні
навчаються писати короткі фрази для надання базової інформації. Результатом
опрацювання змістової лінії «Онлайн взаємодія» є оволодіння вміннями
встановлювати базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші
ввічливі форми вітання та прощання, та розміщувати прості твердження про
себе у форматі онлайн.
Математична освітня галузь
Математика
Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та
її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування
математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та
продовження навчання.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і
закономірностей навколишнього світу;
● формування у дітей досвіду використання математичних знань та
способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;
● розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису
математичних фактів, відношень і закономірностей;
● формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати
коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних
задач.
Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за
такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні
фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні
задачі і дослідження».
До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем
для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для
вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми
самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів.
Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню. Досвід
математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх
галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів
для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні проводити уроки для
організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень
тощо.
Природнича, громадянська та історична, соціальна та
здоров'язбережувальна освітні галузі «Я досліджую світ»
Ці галузі реалізовуються в інтегрованому курсі за різними видами
інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на
інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності)
за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм
взаємодії учнів. Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих
ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.
Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток
молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі
засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему
інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних
сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької
поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
● формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів
пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження,
обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація,
класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична
оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і
суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на
здоров'я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз
наслідків ризикованої поведінки);
● виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-
культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання
історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави,
ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам'ятних дат і
подій;
● розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного
ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей,
усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил
життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних
видах діяльності;
● створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності,
становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним
стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в
їх інтегрованій суті, а саме: «Людина» (пізнання себе, своїх можливостей;
здорова і безпечна поведінка); «Людина серед людей» (стандарти поведінки в
сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці); «Людина в
суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання
свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);
«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей,
культур, звичаїв); «Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок
об'єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність
людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини;
залежність між діяльністю людини і станом довкілля).
Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й
формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх
галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на
індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості,
актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового
розвитку).
Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання
надається його зв'язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень,
знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Педагогічна стратегія, яка
опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів
молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків,
алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним
підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними
властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення,
спрямовуються у сферу пошукової діяльності.
Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую
світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних
завдань дослідницького характеру, як от:
˗ дослідження-розпізнавання;
˗ дослідження-спостереження;
˗ дослідження-пошук.
Інформатична освітня галузь
Інформатика
Інформатична освітня галузь починає реалізуватися з 2-го класу. Метою
навчання інформатиці є різнобічний розвиток особистості дитини та її
світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових
компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● формування в учнів уявлення про роль інформаційно-
комунікаційних технологій у житті людини;
● формування вмінь описувати об’єкти реальної та віртуальної
дійсності різноманітними засобами подання інформації;
● формування початкових навичок інформаційної діяльності, зокрема
вмінь опрацьовувати текстову та графічну інформацію;
● формування у дітей початкового досвіду використання
комп’ютерної техніки для розв’язування навчальних, творчих і практичних
задач;
● розвиток логічного, алгоритмічного, творчого та об’єктно-
орієнтованого мислення учнів.
За результатами формування предметної компетентність випускники
початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та
навички для: доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати
інформацію); опрацювання інформації; перетворення інформації із однієї
форми в іншу; створення інформаційних моделей; оцінки інформації за її
властивостями. Програма побудована лінійно-концентрично (з горизонтальним
поглибленням).
Технологічна освітня галузь
Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований
курс «Дизайн і технології».
Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини
засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та
проєктно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих
проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і
нематеріальне виробництво;
● виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій
українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;
● набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних
виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;
● вироблення навичок раціонального використання матеріалів,
безпечного застосування традиційних та сучасних технологій;
● формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і
результати проєктно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.
Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими
змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище
проєктування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».
Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем,
розв’язання життєвих проблем, встановлення взаємозв’язків з іншими освітніми
галузями.
Мистецька освітня галузь
Мистецтво
Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний
розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі
пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької
спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних
компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в
особистому та суспільному житті.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно-
естетичних переживань;
● пробудження інтересу до пізнання творів різних видів мистецтва;
виховання гордості за здобутки рідного мистецтва й поваги до творчості інших
етносів та народів;
● формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої
мови та оцінювання творів мистецтва відповідно до вікових можливостей з
використанням мистецької термінології;
● оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах
мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;
● формування елементарних умінь застосування цифрових
технологій у мистецькій творчості і презентації здобутків;
● розвиток мистецьких здібностей, здатності самовираження й
керування власними емоційними станами через мистецтво та різні види
художньої творчості;
● формування здатності встановлювати асоціації між видами
мистецтва; між мистецтвом і явищами довкілля;
● досягнення усвідомлення значення мистецтва в житті людини;
● виховання культури глядача-слухача;
● формування здатності об’єктивно оцінювати творчі здобутки свої
та інших.
Реалізація поставленої мети і завдань здійснюється за змістовими лініями:
«художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва»,
«комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення
загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної
мистецької освіти.
Мистецька освітня галузь реалізується через інтегровані предмети
вивчення за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво»,
«Образотворче мистецтво», де відбудеться реалізація упродовж циклу
навчання всіх очікуваних результатів галузі.
Фізкультурна освітня галузь
Фізична культура
Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток
особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в
молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного
ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та
виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян
України.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● виховання в молодших школярів розуміння значущості занять
фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення
здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру,
самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої
діяльності;
● формування в учнів здатності володіння різними способами рухової
діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри
за спрощеними правилами;
● розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-
наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого
здоров’я та фізичного розвитку;
● використовувати різні способи пошуку корисної інформації у
довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-
комунікативних технологій і критичного мислення;
● формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід
з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та
фізичного вдосконалення;
● розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички
самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися
санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-
оздоровчої діяльності;
● розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими
й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі
спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з
фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;
● виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до
занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для
розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей,
бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися,
вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських
спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.
Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями:
«Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».
У початковій школі може здійснюється поділ класів на групи при вивченні
англійської мови та інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ
Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрований в
Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).
При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані
санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах - 35
хвилин, у - 2-х класах - 40 хвилин.
Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87
«Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (у редакції
постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 № 688) години фізичної
культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження
учнів.
Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону
України «Про загальну середню освіту». В середня наповнюваність перших
класів складає 22 учнів, середня наповнюваність других класів - 25 учнів.
Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним
навчальними тижнем.
3-4 класи:
Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей
Освітню програму укладено за основними освітніми галузями, які
орієнтовані на формування ключових компетентностей.
Для кожної освітньої галузі визначено мету та загальні результати
навчання здобувачів освіти в цілому. За ними впорядковано обов’язкові
результати навчання здобувачів освіти, які є основою для їх подальшого
навчання на наступних рівнях загальної середньої освіти.
У освітній програмі (3-4 класи) мовно-літературну галузь структуровано
через упровадження навчальних предметів «Українська мова», «Літературне
читання».
Мовно-літературна освітня галузь
Українська мова
Мета – формування мотивації вивчення української мови; розвиток
особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності; формування
комунікативної та інших ключових компетентностей; розвиток здатності
спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного
самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у
міжкультурному діалозі; розвиток логічного, критичного та образного
мислення, мовленнєво-творчих здібностей; формування готовності до вивчення
української мови в подальших класах.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до
української мови, формування пізнавального інтересу до рідного слова,
прагнення вдосконалювати своє мовлення;
● розвиток зв’язного мовлення, уяви, пізнавальних здібностей, логічного,
критичного та образного мислення школярів;
● формування повноцінної навички письма, уміння брати участь у діалозі,
створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;
● дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових
лінгвістичних знань і норм української мови;
● залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з
різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.
Реалізація зазначених мети і завдань здійснюється за такими змістовими
лініями: «Взаємодіємо усно», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа»,
«Досліджуємо мовні явища».
Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в учнів
початкової школи умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати
усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях,
спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради
досягнення певних життєвих цілей.
Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» передбачає формування в учнів
повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття,
ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в
різних видах мовленнєво-творчої діяльності.
Змістова лінія «Досліджуємо медіа» спрямована на формування в учнів
умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в
медіатекстах та використовувати її для збагачення власного досвіду,
створювати прості медіапродукти.
Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» передбачає дослідження
учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних
знань, норм літературної вимови та правил українського правопису,
формування у школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх
сферах життя.
На вивчення української мови в 3 і 4 класах виділено по 122 години (3,5
години на тиждень). Рекомендовано 3 години на тиждень проводити уроки
української мови, 1 годину на два тижні – урок розвитку зв’язного мовлення.
Літературне читання
Мета – розвиток особистості молодшого школяра засобами різних видів
читацької діяльності; формування читацької, комунікативної та інших
ключових компетентностей; збагачення емоційно-ціннісного, естетичного,
соціального та пізнавального досвіду; розвиток образного, критичного і
логічного мислення та літературно-творчих здібностей; формування готовності
до вивчення української та зарубіжної літератури в освітньому закладі ІІ
ступеня.
● Досягнення мети передбачає розв’язання таких завдань:
● ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики і жанрів;
● формування в учнів повноцінної навички читання як універсального
інструменту функціональної грамотності;
● розвиток інтересу і здатності до самостійної читацької діяльності для
задоволення різних потреб читача;
● формування умінь опрацьовувати художні, науково-художні тексти;
● оволодіння прийомами структурно-смислового і образного аналізу
текстів різних видів;
● розвиток образного, критичного, логічного мислення та мовлення;
● формування умінь самостійної роботи з різними видами і джерелами
інформації;
● формування прийомів роботи з дитячою книжкою, періодичною,
довідковою літературою;
● формування вмінь безпечного і критичного використання
медіапродукції, здатності створювати медіапродукти і спілкуватися за
допомогою медіазасобів;
● розвиток уяви і здатності виявляти себе у різних видах літературно-
творчої діяльності.
Відповідно до мети і завдань предмета «Літературне читання» визначено
такі змістові лінії: «Пізнаємо простір дитячого читання»; «Розвиваємо
навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»;
«Взаємодіємо усно за змістом прослуханого»; «Досліджуємо і взаємодіємо з
текстами різних видів»; «Оволодіваємо прийомами роботи з дитячою
книжкою»; «Досліджуємо і взаємодіємо з медіапродукцією»; «Перетворюємо та
інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти».
Реалізація змістових ліній програми з літературного читання здійснюється
процесі особистісно зорієнтованої розвивальної читацької і комунікативної
діяльності учнів. Враховуючи потреби та інтереси молодших школярів у
пізнанні світу людей, природи, самопізнанні, залучаючи їх до вдумливого
читання найкращих дитячих книжок, текстів, різних видів учитель виховує
україномовну особистість, компетентного, критично мислячого читача, який
розуміє цінність книги, відчуває красу рідного слова, збагачує свій читацький,
мовленнєвий і пізнавальний досвід.
Іноземна мова
Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у
формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується
лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з
віковими можливостями молодших школярів.
Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та
емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння
іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає
навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його
культурою. Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної
комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених
навчальною програмою. На кінець 4-го класу учні досягають рівня А1. Ці рівні
характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої
діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної
освіти: вивчення, викладання, оцінювання.
Завдання полягає у формуванні вмінь:
● здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених
чинною навчальною програмою;
● розуміти на слух зміст автентичних текстів;
● читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним
рівнем розуміння змісту;
● здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до
поставлених завдань;
● адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови
та інших навчальних предметів;
● використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за
умови дефіциту наявних мовних засобів;
● критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних
потреб;
● висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
● ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою
засобів електронного спілкування.
Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до
організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових
компетентностей як результату навчання.
Математична освітня галузь
Математика
Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та
світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування
математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та
продовження навчання.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і
закономірностей навколишнього світу;
● формування у дітей досвіду використання математичних знань та
способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;
● розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису
математичних фактів, відношень і закономірностей;
● формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати
коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних
задач.
Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за
такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні
фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні
задачі і дослідження».
До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем
для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для
вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми
самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів.
Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.
Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів
(освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи
інших засобів для пізнання дійсності. Рекомендовано раз на два тижні
проводити уроки для організації та виконання міжпредметних навчальних
проектів, міні-досліджень тощо.
Природнича, громадянська та історична,
соціальна та здоров'язбережувальна освітні галузі
«Я досліджую світ»
Зазначені освітні галузі реалізовуються в інтегрованому курсі за різними
видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі;
на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної
діяльності) за активного використання міжпредметних зв’язків, організації
різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у
життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.
Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток
молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі
засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему
інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних
сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької
поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
● формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів
пізнання себе та свого організму, предметів і явищ природи і суспільного життя
(спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання,
систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності
подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і
залежностей в природі і суспільстві; між станом довкілля і діяльністю людини,
вплив поведінки на здоров’я та безпеку, залежність результату роботи від
докладених зусиль; аналіз наслідків ризикованої поведінки);
● виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-
культурної належності себе і своєї родини до України; інтересу до пізнання
історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави,
ініціативної патріотичної поведінки у громадських акціях, у відзначенні
пам'ятних дат і подій;
● розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного
ставлення до природи та її пізнання, до приватного життя інших людей,
усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил
життя в суспільстві, інші соціальні навички у взаємодії і співпраці в різних
видах діяльності;
● створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності,
становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.
Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним
стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в
їх інтегрованій суті, а саме: «Людина», «Людина серед людей», «Людина в
суспільстві», «Людина і світ», «Природа», «Людина і природа».
Технологічна освітня галузь
Дизайн і технології
Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через інтегрований
курс «Дизайн і технології».
Мета - цілісний розвиток особистості дитини засобами предметно-
перетворювальної діяльності, формування ключових та проєктно-технологічної
компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем, культурного
й національного самовираження.
Досягнення мети передбачає виконання таких завдань:
● формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і
нематеріальне виробництво;
● сприяння розвитку естетично-ціннісного ставлення до традицій
українського народу в праці, декоративно-ужитковому мистецтві;
● набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних
виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в різних
матеріалах;
● вироблення навичок раціонального використання матеріалів,
безпечного застосування традиційних та сучасних технологій;
● формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і
результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.
Реалізація мети і завдань інтегрованого курсу «Дизайн і технології»
здійснюється за змістовими лініями, які відображають структуру розвитку
особистості та завершеного циклу проектно-технологічної діяльності:
«Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування»,
«Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».
Програма надає можливість розв’язувати реальні життєві проблеми,
реалізовувати інтегративні та творчі можливості проєктно-технологічної
діяльності, встановлювати взаємозв’язки з іншими освітніми галузями,
співпрацювати з експертами різних професійних сфер за межами школи.
Навчальний матеріал вибудовується навколо актуальних освітніх тем.
Розподіл навчальних годин за темами, добір об’єктів проєктно-технологічної
діяльності вчитель визначає самостійно, враховуючи умови навчання та
педагогічну доцільність.
Інформатична освітня галузь
Інформатика
Метою інформатичної освітньої галузі є формування у здобувача освіти
інформаційно-комунікаційної та інших ключових компетентностей, здатності
до розв’язання завдань з використанням цифрових пристроїв та інформаційно-
комунікаційних технологій для розвитку критичного, аналітичного,
синтетичного, логічного мислення, реалізації творчого потенціалу, формування
активної, відповідальної, безпечної та етичної діяльності в інформаційному
суспільстві.
Головними завданнями є формування умінь:
● знаходити та опрацьовувати інформацію із використанням
пошукових систем;
● створювати інформаційні об'єкти та опрацьовувати їх у програмних
середовищах;
● здійснювати індивідуальну й колективну діяльність в
інформаційному середовищі;
● критично оцінювати інформацію для розв’язання життєвих
проблем;
● дотримуватися етичних, міжкультурних та правових норм
інформаційної взаємодії;
● дотримуватися правил безпечної роботи з комп’ютерними
пристроями.
Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за
змістовими лініями «Інформація. Дії з інформацією», «Комп’ютерні пристрої
для здійснення дій із інформацією», «Об’єкт. Властивості об’єкта», «Створення
інформаційних моделей. Змінення готових. Використання», «Алгоритми».
Курс розрахований на 105 годин: по 35 годин у кожному класі з
розрахунку 1 година на тиждень.
Оцінювання якості підготовки здобувачів освіти з предмету здійснюється в
таких аспектах:
1) рівень володіння теоретичними знаннями;
2) здатність до застосування вивченого матеріалу у практичній діяльності;
3) свідоме та відповідальне ставлення до етичних, міжкультурних та
правових норм інформаційної взаємодії;
4) вміння співпрацювати;
5) використання матеріалу із повсякденного життя, навчальних предметів;
6) свідоме знання правил безпечної праці.
Мистецька освітня галузь
Мистецтво
Мистецька освітня галузь реалізовується через предмети вивчення за
окремими видами мистецтва: музичне мистецтво, образотворче мистецтво за
умови реалізації упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі та
інтегрування навчального змісту.
Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний
розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі
пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької
спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних
компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в
особистому та суспільному житті.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● розвиток почуттєвої сфери учнів, набуття ними досвіду емоційно-
естетичних переживань, формування мистецьких уподобань та особистісних
художніх цінностей;
● поглиблення мотивації до пізнання творів вітчизняного і зарубіжного
мистецтва;
● виховання гордості за здобутки рідного мистецтва та толерантного
ставлення до мистецтва інших етносів і народів;
● формування умінь художнього сприймання, аналізу художньої мови та
оцінювання творів мистецтва, аргументування думки відповідно до вікових
можливостей з використанням мистецьких термінів;
● оволодіння способами художньо-творчої діяльності в різних видах
мистецтва, комунікації з іншими в художній творчості;
● досягнення розуміння учнями можливостей цифрових технологій щодо
їх застосування в мистецькій творчості;
● розвиток здатності самопізнання і самовираження, керування власними
емоційними станами через мистецтво і різні види художньої творчості;
розвиток креативності й мистецьких здібностей;
● формування здатності встановлювати зв’язок між видами мистецтва,
між мистецтвом та іншими сферами знання (літературою, математикою,
знаннями про природу, історію тощо); мистецтвом і явищами довкілля;
● усвідомлення значення мистецтва в житті людини та художнього
пізнання для власної успішності;
● формування культури глядача-слухача;
● соціалізація учнів через мистецтво, формування здатності об’єктивно
оцінювати творчі здобутки свої та інших.
Відповідно до зазначених мети і завдань виокремлено змістові лінії:
«художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва»,
«комунікація через мистецтво», які розкривають основну місію загальної
мистецької освіти.
Фізична освітня галузь
Фізична культура
Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток
особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в
молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного
ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та
виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян
України.
Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
● виховання в молодших школярів розуміння значущості занять
фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення
здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру,
самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої
діяльності;
● формування в учнів здатності володіння різними способами рухової
діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри
за спрощеними правилами;
● розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-
наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого
здоров’я та фізичного розвитку;
● використовувати різні способи пошуку корисної інформації у
довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-
комунікативних технологій і критичного мислення;
● формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з
фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та
фізичного вдосконалення;
● розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички
самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися
санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-
оздоровчої діяльності;
● розвиток в учнів здатності спілкуватися і взаємодіяти з дорослими й
однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі
спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з
фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;
● виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до
занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для
розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей,
бажання керуватися правилами безпечної і чесної гри, уміння боротися,
вигравати і програвати; формування зацікавленості досягненнями українських
спортсменів на Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.
Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями:
«Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».
У початковій школі може здійснюється поділ класів на групи при вивченні
англійської мови та інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ
Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128, зареєстрований в
Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).
5 – 8 класи:
● мовно-літературна;
● математична;
● природнича;
● соціальна і здоров'язбережувальна;
● громадянська та історична;
● технологічна;
● інформатична;
● мистецька;
● фізична культура.
9 класи:
● мови та літератури;
● суспільствознавство;
● мистецтво;
● математика;
● природознавство;
● технології;
● здоров'я та фізична культура.
1. Міжгалузеві інтегровані курси
За рахунок годин навчального навантаження для перерозподілу заклад освіти
може включити до навчального плану як вибірковий освітній компонент такі
міжгалузеві інтегровані курси:
● Драматургія і театр (мовно-літературна та мистецька освітні галузі) – 1 година
на тиждень (5-9 класи);
● STEM (математична, природнича та технологічна освітні галузі) – 1,5 години
на тиждень (5-9 класи);
● Робототехніка (технологічна освітня галузь) – 1 година на тиждень (5-9 класи);
● Безпековий практикум (соціальна та здоровʼязбережувальна, громадянська та
історична освітні галузі) – 0,5 години на тиждень (5-9 класи);
● Курси соціального, емоційного та етичного спрямування (соціальна та
здоровʼязбережувальна освітня галузь) – 0,5 години на тиждень (5-6 класи).
2. Опис очікуваних результатів навчання за освітніми галузями
Організація освітнього процесу заснована на досягненні очікуваних
результатів, зазначених у типових освітніх програмах трьох ступенів навчання.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті,
визначено завдання, які реалізовує вчитель у рамках кожної освітньої галузі.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких
ключових компетентностей:
● вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і
письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано
пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова,
усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного
самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних
життєвих ситуаціях;
● здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та
іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних
комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному
житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою,
спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками
міжкультурного спілкування;
● математична компетентність, що передбачає виявлення простих
математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та
ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,
усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному
житті людини;
● компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що
передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові
ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати
припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і
навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;
● інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей,
ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо),
формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу,
забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну
діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах
громади;
● екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи
екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної
поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість
збереження природи для сталого розвитку суспільства;
● інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає
опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування,
здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-
комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
● навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і
навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного
навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її
для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та
способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;
● громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями
демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового
способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають
співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті
класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних
ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне
розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України,
дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей,
дотримання здорового способу життя;
● культурна компетентність, що передбачає залучення до різних
видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв)
шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження
особистості;
● підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають
ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння
організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних
цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих
ідей, прийняття власних рішень.
Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з
розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та
системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати
позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики,
приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими людьми.
Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації
Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується
використовувати внутрішньо-предметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють
цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна
спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних
видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а
також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише
показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості
створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його
на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення
проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів
діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та
реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних
зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і
організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес
учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови
для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду.
Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в
нові ситуації.
Передбачені результати базової середньої освіти
Освітня програма передбачає досягнення учнями результатів навчання
(компетентностей), визначених Державним стандартом.
Реалізація освітньої програми забезпечує формування ключових
компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної
життєдіяльності, як-от: здатність спілкуватися державною та іноземними
мовами, математичної грамотності й обізнаності у галузі природничих наук,
техніки і технологій, готовності використовувати інформаційно-комунікаційні
технології у своїй діяльності, уміння вчитися впродовж життя, здатності до
соціальної комунікації й активності, життя в громадянському суспільстві,
володіння навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й
екологічної грамотності та готовності до здорового способу життя та інших
компетентностей передбачених стандартом освіти.
На реалізацію мети діяльності Закладу при складанні навчального плану
використано таблиці до Типової освітньої програми закладів загальної
середньої освіти ІІ ступеня, які у повному обсязі включають інваріантну
частину, сформовану на державному рівні, та варіативну частину, у якій
передбачені предмети та курси за вибором, факультативні, індивідуальні та
групові заняття відповідно освітніх потреб учнів.
РОЗДІЛ VI.
МОДЕЛЬНІ НАЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
Перелік модельних навчальних програм
Відповідно до навчального плану в освітній програмі зазначається
перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти
в освітньому процесі, що містять опис результатів навчання учнів з навчальних
предметів інтегрованих курсів в обсязі не меншому ніж встановлено
відповідними модельними навчальними програмами. Оскільки відповідні
модельні та або навчальні програми спрямовані насамперед на реалізацію
вимог Державного стандарту базової середньої освіти, заклад освіти під час
формування переліку цих програм врахував низку чинників, а саме:
- особливості та потреби здобувачів освіти в досягнені обов’язкових
результатів навчання,
- потенціал педагогічного колективу,
- ресурсне забезпечення закладу освіти,
- навчально-методичний супровід конкретних модельних програм,
- наявність внутрішньогалузевих та міжгалузевих зв’язків між програмами
різних предметів та курсів для реалізації ключових компетентностей,
- варіативність програм для підтримки курсів у діапазоні від мінімальної до
максимальної кількості годин тощо.
Під час вибору модельних навчальних програм для освітньої програми
закладу зверталась увага на раціональне використання навчального часу.
Сформована з окремих модельних та або навчальних програм освітня програма
закладу є цілісним комплексом, кожен компонент якого реалізує свої цілі та
функції у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами для формування
цілісної компетентної особистості. Ці взаємозв’язки реалізовуються не лише на
рівні базових знань з окремих предметів, а й на рівні досягнення очікуваних
результатів та видів діяльності. Перелік модельних та або навчальних програм в
освітній програмі закладу охоплює досягнення учнями результатів навчання з
усіх визначених Державним стандартом освітніх галузей.
Заклад освіти здійснив вибір модельних навчальних програм для закладів
загальної середньої освіти з-поміж тих, яким надано гри «Рекомендовано
Міністерство освіти і науки України» Наказ МОН №795 від 12 липня 2021
року.
На основі модельної та або затвердженої педагогічною радою навчальної
програми предмета інтегрованого курсу вчитель складає календарно- тематичне
планування з урахуванням навчальних можливостей учнів класу. Календарно-
тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у
тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат,
обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та
поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення
універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої
освіти міста, району чи області є неприпустимим.
Автономія вчителя забезпечена академічною свободою, включаючи
свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково- педагогічну
та наукову діяльність, вільним вибором форм, методів і засобів навчання, що
відповідають освітній програмі, розробленням та впровадженням авторських
навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів,
насамперед методик компетентнісного навчання.
Під час розроблення календарно-тематичного та системи поурочного
планування вчитель має самостійно вибудовувати послідовність формування
очікуваних результатів навчання, враховуючи при цьому послідовність
розгортання змісту в навчальній програмі. Учитель може переносити теми
уроків, відповідно до того, як учні засвоїли навчальний матеріал, визначати
кількість годин на вивчення окремих тем. Адміністрація закладу загальної
середньої освіти або працівники методичних служб можуть лише надавати
методичну допомогу вчителю з метою покращення освітнього процесу, а не
контролювати його.
Робочий навчальний план на 2025-2026 навчальний рік складено на основі
наступних типових навчальних програм:
Інваріантна складова
І ступінь
№ Назва програми
1. Типова освітня програма розроблена під керівництвом Шияна Р. Б. 1-
2 клас, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від
12.08.2022 № 743
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-
klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.1-
2.Shyyan.pdf
2. Типова освітня програма розроблена під керівництвом Шияна Р. Б. 3-
4 клас (затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від
12.08.2022 № 743
https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-
klas/2022/08/15/Typova.osvitnya.prohrama.1-4/Typova.osvitnya.prohrama.3-
4.Shyyan.pdf
1.
Клас Предмет К-
сть
год.
Програма Затверджено
І СТУПІНЬ
1 Українська мова Типова освітня
програма,
розроблена під
керівництвом Шияна
Р. Б. 1-2 клас
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
освіти і науки
України від
12.08.2022 № 743-22
1 Англійська мова
1 Математика
1 «Я досліджую світ»
1 «Мистецтво»
1 Фізична культура
2 Українська мова Типова освітня
програма,
розроблена під
керівництвом Шияна
Р. Б. 1-2 клас
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
освіти і науки
України від
12.08.2022 № 743-22
2 Англійська мова
2 Математика
2 «Я досліджую світ»
2 «Мистецтво»
2 «Інформатика»
2 Фізична культура
3-4 Українська мова Типова освітня
програма,
розроблена під
керівництвом Шияна
Р. Б. 3- 4 клас
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
освіти і науки
України від
12.08.2022 № 743-22
3-4 Англійська мова
3-4 Математика
3-4 «Я досліджую світ»
3-4 «Мистецтво»
3-4 Фізична культура
3-4 Інформатика
5-8 КЛАС
Предмет Кла
с
Назва модельної
програми
Автор чи
авторський
колектив
Посилання на
документ
Українська
мова
5-6
«Українська
мова. 5–6 класи»
для закладів
загальної
середньої освіти
Заболотний
О.В.,
Заболотний
В.В.,
Лавринчук
В.П., Плівачук
К.В., Попова
Т.Д.
7-8
«Українська
мова. 7–9 класи»
для закладів
загальної
середньої освіти
Заболотний О.
В., Заболотний
В. В.,
Лавринчук В.
П., Плівачук К.
В., Попова Т.
Д.)
Українська
література
5-6
«Українська
література. 5–6
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Архипова В.П.,
Січкар С.І.,
Шило С.Б.
7-8
«Українська
література. 7–9
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Заболотний О.
В.,
Слоньовська О.
В., Ярмульська
І. В.)
Зарубіжна
література 5-8
«Зарубіжна
література. 5–9
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Ніколенко
О.М., Рудніцька
Н.П.,
Англійська
мова 5-9
«Іноземна мова
5-9 класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Зимомря І.М
Мойсюк В.А
Тріфан М.С.
Унгурян І.К.
Яковчук М.В.
Математика 5-6
«Математика. 5-
6 класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Істер О.С
Алгебра 7-8
«Алгебра. 7-9
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Істер О.С
Геометрія 7-8
«Геометрія. 7-9
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Істер О.С..
Інтегровани
й курс
«Пізнаємо
природу»
5-6
«Пізнаємо
природу». 5-6
класи
(інтегрований
курс)» для
закладів
загальної
середньої освіти
Біда Д.Д.,
Гільберг Т.Г.,
Географія 6-8
«Географія. 6-9
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Запотоцький
С.П., Карпюк
Г.І.,
Біологія 7-8
«Біологія. 7–9
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Балан П. Г.,
Кулініч О. М.,
Юрченко Л. П.
Фізика 7-8
«Фізика. 7–9
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Кремінський Б.
Г., Гельфгат І.
М., Божинова
Ф. Я., Ненашев
І. Ю., Кірюхіна
О. О.)
Хімія 7-8
«Хімія 7-9
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Григорович
О.В.
Інтегровани
й курс
«Здоров’я,
безпека та
добробут»
5-6
««Здоров’я,
безпека та
добробут. 5 клас
(інтегрований
курс)» для
закладів
загальної
середньої освіти
Воронцова Т.В.,
Пономаренко
В.С.,
Лаврентьєва
І.В., Хомич О.Л.
7-8
«Здоров’я,
безпека та
добробут. 7-9
класи
(інтегрований
курс)» для
закладів
загальної
середньої освіти
Воронцова Т.
В.,
Пономаренко В.
та ін..
«Підприємництв Беспалко І.В.
8
о та фінансова
грамотність».
Войтицька Л.В.
Тригуб О.В.
Ролік В.А.
Етика 5-6
«Етика. 5-6
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Желіба О.В.,
Козіна Л.Є,
Мелещенко
Т.В.Т.ВЩупак
І.Я.,
Інтегровани
й курс
«Україна і
світ: вступ
до історії та
громадянськ
ої освіти»
5-6
«Україна і світ:
вступ до історії
та громадянської
освіти. 5–6 класи
(інтегрований
курс)» для
закладів
загальної
середньої освіти
Власова Н.С.,
Желіба О.В.,
Кронгауз В.О.,
Секиринський
Д.О., Щупак
І.Я.
Історія
України 7-8
«Історія
України. 7-9
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Бурлака О. В.,
Желіба О. В.,
Павловська-
Кравчук В. А.,
Худобець О. А.,
Черкас Б. В.,
Щупак І. Я.
Всесвітня
історія 7-8
«Всесвітня
історія. 7-9
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Щупак І. Я.,
Посунько А. С.,
Бакка Т. В.,
Бурлака О. В.,
Власова Н. С.,
Желіба О. В.,
Інформатика
5-6
«Інформатика.
5-6 класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Ривкінд Й.А.
Лисенко Т.І.
Чернікова
Л.А.Шакотько
В.В.
7-8
«Інформатика. 7-
9 класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Морзе Н. В.,
Барна О. В
Технології
5-6
«Технології. 5-6
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Ходзицька
І.Ю., Горобець
О.В., Медвідь
О.Ю., Пасічна
Т.С, Приходько
Ю.М.
7-8
«Технології. 7–9
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Ходзицька І.
Ю., Горобець
О. В., Медвідь
О. Ю., Пасічна
Т. С.,
Приходько Ю.
М.
Інтегровани
й курс
5-6
«Мистецтво. 5-6
класи»
(інтегрований
курс) для
закладів
загальної
середньої освіти
Масол Л.
М.,Просіна О.
В.
«Мистецтво»
7-8
«Мистецтво. 7-9
класи
(інтегрований
курс)» для
закладів
загальної
середньої освіти
Масол Л. М.
Фізична
культура
5-6
«Фізична
культура. 5-6
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Педан О.С.,
Коломоєць Г. А.
та ін
7-8
«Фізична
культура. 7-9
класи» для
закладів
загальної
середньої освіти
Коломоєць Г.
А., Педан О. С.
та інші
9 КЛАС
Клас Предмет К-
сть
год.
Програма Затверджено
9 Українська мова 70 Українська мова. 5-9
класи. Програма для
загальноосвітніх
навчальних закладів
Київ «Освіта» 2013,
зі змінами, наказ
МОН від 07.06.2017
№ 804
9 Українська
література
70 Українська
література. 5-9 класи.
Програма для
загальноосвітніх
навчальних закладів
Київ «Освіта» 2013,
зі змінами наказ
МОН від 07.06.2017
№ 804
9 Зарубіжна література 70 Зарубіжна
література. 5-9 класи.
Програма для
загальноосвітніх
Київ «Освіта» 2013,
зі змінами, наказ
МОН від 07.06.2017
№ 804 (зі змінами)
навчальних закладів
9 Англійська мова 105 Навчальні програми
з іноземних мов для
загальноосвітніх
навчальних закладів і
спеціалізованих шкіл
із поглибленим
вивченням
іноземних мов. 5-9
класи
Київ,2017, зі
змінами, наказ МОН
від 07.06.2017 № 804
9 Історія України 52,5 «Історія України. 5-9
класи»
Наказ МОН від
21.02.2019 № 236
9 Всесвітня історія 35 «Всесвітня історія. 7-
9 класи»
Наказ МОН від
07.06.2017 р. № 804
9 Основи
правознавства
35 Навчальна програма
з основ
правознавства для 9
класу
загальноосвітніх
навчальних закладів
Київ, 2016, зі
змінами, наказ МОН
від 07.06.2017 № 804
9 Мистецтво 35 Мистецтво. 5-9
класи. (оновлена)
Навчальна програма
для ЗНЗ.
Наказ МОН від
07.06.2017 № 804
9 Алгебра 70 Математика.
Навчальна програма
для учнів 5-9 класів
загальноосвітніх
навчальних закладів
(оновлена)
Наказ МОН від
07.06.2017 № 804
9 Геометрія 70 Математика.
Навчальна програма
для учнів 5-9 класів
загальноосвітніх
навчальних закладів
(оновлена)
Наказ МОН від
07.06.2017 № 804
9 Біологія 70 Програма з біології
для 6-9 класів
загальноосвітніх
Наказ МОН від
07.06.2017 № 804
навчальних закладів
(оновлена)
9 Географія 52,5 Навчальна програма
для загальноосвітніх
навчальних закладів:
Географія. 6-9 класи.
Наказ МОН від
07.06.2017 № 804
9 Фізика 105 Навчальна програма
для загальноосвітніх
навчальних закладів:
Фізика. 7-9 класи.
(оновлена)
Наказ МОН від
07.06.2017 № 804
9 Хімія 70 Програма для
загальноосвітніх
навчальних закладів.
Хімія. 7-9 класи
(оновлена)
Наказ МОН від
07.06.2017 № 804
9 Трудове навчання 35 Навчальна програма
для загальноосвітніх
навчальних закладів.
5-9 класи. (оновлена)
Наказ МОН від
07.06.2017 № 804
9 Інформатика 70 Інформатика.
Програма для
загальноосвітніх
навчальних закладів
5-9 класи
Наказ МОН від
07.06.2017 № 804
9 Основи здоров'я 35 Основи здоров’я 5-9
класи. Програма для
загальноосвітніх
навчальних закладів
Наказ МОН від
07.06.2017 № 804
9 Фізична культура 105 Навчальна програма
з фізичної культури
для загальноосвітніх
навчальних закладів.
5–9 класи
Наказ МОН від
23.10.2017 № 1407
Розділ VІІ.
Організація роботи з учнями з особливими освітніми потребами
(Інклюзивне навчання)
Відповідно до ПостановиКМУ від 04.04.2025 №381 затверджено Порядок
утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів
дошкільної освіти. (Цей документ набирає чинності з 01.08.2025) Закону
України «Про освіту» (ст.3,53,55,25), Закону України «Про повну загальну
середню освіту»(ст.26, з метою реалізації Національної стратегії Розвитку
інклюзивного навчання в Україні на період до 2030 року, схваленої
розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 червня 2024 р. № 527-р;
Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими
освітніми потребами на освіту, їх соціалізація та інтеграція у суспільство,
залучення сім’ї до участі в освітньому процесі.
Основними завданнями інклюзивного навчання є:
✔ здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного
рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту
загальної середньої освіти;
✔ забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;
✔ створення інклюзивного освітнього середовища (сукупність умов,
способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку
здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей);
✔ розумне пристосування - запровадження, якщо це потрібно в
конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою
забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами
конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;
✔ створення позитивного мікроклімату у закладі з інклюзивним навчанням,
формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими
освітніми потребами з іншими учнями;
✔ забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу
дітей з особливими освітніми потребами;
✔ надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з
особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення
індивідуальної програми розвитку.
В навчальному закладі Ульвівської гімназії на 2025-2026н.р. не
має здобувачів освіти з особливими освітніми потребами.
Розділ VІІІ.
Опис та інструменти внутрішньої системи забезпечення якості освіти
Відповідно до Закону України «Про освіту» (частина 3 статті 41) у
навчальному закладі визначено, що система внутрішнього забезпечення якості
складається з наступних компонентів:
● кадрове забезпечення освітньої діяльності;
● навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
● матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
● якість проведення навчальних занять;
● моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
● завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
● оновлення методичної бази освітньої діяльності;
● контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю
знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
● моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу
освіти;
● створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного
рівня педагогічних працівників.
У 2025-2026 навчальному році освітній процес в Україні буде спрямований
на впровадження нових форм організації та інструментів системи
внутрішнього забезпечення якості освіти, визначених Законом України
"Про освіту". Основними напрямками є самооцінка ефективності
діяльності, контроль якості результатів навчання та реалізації освітніх
програм.
Форми організації освітнього процесу:
Модель навчання, орієнтована на потреби учня:
Впровадження індивідуальних освітніх траєкторій, гнучких графіків
навчання та використання різних методів навчання для задоволення
індивідуальних потреб учнів.
Проєктне навчання:
Організація освітнього процесу через реалізацію проєктів, що сприяє
розвитку критичного мислення, творчості та навичок командної роботи.
Кейс-метод:
Використання реальних або змодельованих ситуацій для аналізу,
обговорення та пошуку рішень, що сприяє розвитку аналітичних та
проблемно-орієнтованих навичок.
Змішане навчання:
Поєднання традиційних методів навчання з онлайн-ресурсами та цифровими
інструментами, що дозволяє збільшити доступність освіти та
використовувати різноманітні навчальні матеріали.
Командна робота та співпраця:
Організація групових занять, проектів та обговорень, що сприяє розвитку
навичок спілкування, взаємодії та командної роботи.
Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
Самооцінка ефективності діяльності:
Заклади освіти мають регулярно проводити самооцінку своєї діяльності,
аналізувати сильні та слабкі сторони та визначати шляхи вдосконалення.
Оцінювання якості навчання:
Впровадження об'єктивних та прозорих систем оцінювання знань та навичок
учнів, що включає використання різних видів контролю та зворотний
зв'язок.
Контроль якості освітніх програм:
Перевірка відповідності освітніх програм державним стандартам, їх
актуальності та ефективності.
Внутрішній моніторинг якості освіти:
Систематичний збір та аналіз даних про освітній процес, результати
навчання та інші показники якості освіти.
Розробка та впровадження освітніх програм:
Створення та оновлення освітніх програм з урахуванням потреб учнів,
сучасних вимог та інноваційних підходів.
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників:
Забезпечення можливостей для професійного розвитку вчителів, навчання
новим методикам та інструментам.
Залучення громадськості:
Залучення батьків, представників громадськості та інших стейкхолдерів до
обговорення та прийняття рішень щодо якості освіти.
Додаткові аспекти:
Розвиток критичного мислення та навичок 21 століття:
Освітній процес повинен бути спрямований на розвиток умінь аналізувати
інформацію, вирішувати проблеми, працювати в команді та використовувати
цифрові технології.
Інклюзивна освіта:
Забезпечення рівних можливостей для всіх учнів, незалежно від їхніх
індивідуальних потреб та особливостей.
Цифровізація освіти:
Впровадження цифрових інструментів та ресурсів для підтримки освітнього
процесу, навчання онлайн та використання електронних навчальних
матеріалів.
Рекомендації щодо організації освітнього процесу та інструментів системи
внутрішнього забезпечення якості освіти ґрунтуються на Законі України "Про
освіту" та спрямовані на підвищення якості освіти та забезпечення успішності
учнів.
Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти навчального
закладу закладу є:
● оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та
освітньої діяльності в школі;
● постійний моніторинг змісту освіти;
● спостереження за реалізацією освітнього процесу;
● моніторинг технологій навчання;
● моніторинг ресурсного потенціалу закладу;
● моніторинг управління ресурсами та процесами;
● спостереження за станом соціально-психологічного середовища НВК;
● контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення
інформації щодо її результатів
● оновлення методичної бази освітньої діяльності;
● контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю
знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
● створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного
рівня педагогічних працівників.
❖ Звітування
За результатами самооцінювання готуються висновки (які є складовою
щорічного звіту про діяльність закладу освіти) і визначаються шляхи
вдосконалення освітньої діяльності (які стануть частиною річного плану роботи
на наступний навчальний рік).
❖ Планування, визначення шляхів удосконалення
шляхи вдосконалення стають одним із джерел для розроблення річного плану
роботи закладу освіти.
Розділ ІХ.
Опис інструментарію оцінювання
Оцінювання – структурний елемент процесу навчання, який відповідно до
принципів систематичності, послідовності, міцності знань здійснюється
протягом певного періоду навчання. Зорієнтоване на визначені Державним
стандартом базової середньої освіти ключові компетентності та наскрізні
вміння й передбачені навчальною програмою очікувані результати навчання
для відповідного періоду освітнього процесу.
Основні принципи оцінювання: справедливе, неупереджене, об’єктивне,
незалежне, недискримінаційне та доброчесне.
Справедливе оцінювання рівня навчальних досягнень учнів – це одна із
найважливіших складових уроку. По-перше, кожен учитель чітко
визначає мету оцінювання: навіщо потрібна оцінка. По-друге, формулює для
себе критерії та стандарти оцінювання
Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати
навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження
об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання. В оцінюванні
навчальних досягнень учнів важливо розрізняти поточне (формувальне)
оцінювання (оцінювання для навчання) та підсумкове оцінювання (семестрове,
річне). Формувальне оцінювання здійснюють з метою допомогти учням
усвідомити способи досягнення кращих результатів навчання. Підсумкове
оцінювання здійснюють з метою отримання даних про рівень досягнення
учнями результатів навчання після завершення освітньої програми або окремих
освітніх компонентів.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів початкової
освіти здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає
систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі
навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для
здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук
ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення
особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями
інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують
способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню
відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у
знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.
Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,
формувальному оцінюванню.
Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток
дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати
досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й
запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й
ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно
до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально
можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання
навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і
здібностях.
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень
здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними
освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію,
яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності
закладів освіти та (або) якості освіти.
З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх
прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження
навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному
рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає
можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно
приймати необхідні педагогічні рішення.
Оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів Нової
української школи здійснюється відповідно до орієнтовних вимог,
на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від
13.07.2021 № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій
щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4-х класів закладів
загальної середньої освіти»
https://drive.google.com/file/d/1DuEdJ31mq4-gyMoszi89TOwfu8q_-
PRM/view
У 3-4 класах підсумкове річне оцінювання здійснюють рівнево
(протокол педагогічної ради №14 від 30.08.2025): рівень результату
навчання позначають буквою В (високий) /Д (достатній) /С
(середній) /П (початковий).
6.1.2. ОРІЄНТОВНА РАМКА оцінювання результатів навчання учнів 1-
4 класів закладів загальної середньої освіти (Додаток 1 до
методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання
учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти)
Рівень
результатів
навчання
Характеристика рівня результатів навчання учня/учениці
Високий Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивно-
творчому рівні реалізації навчальної діяльності у змінених з
певним ускладненням (стосовно типової) навчальних ситуаціях за
допомогою таких навчальних дій:
визначає самостійно об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає
їх та взаємопов'язані з ними об'єкти;
характеризує об'єкти, визначає їх спільні й відмінні ознаки,
властивості; установлює причиново-наслідкові зв'язки між
об'єктами; класифікує об'єкти;
застосовує й комбінує для досягнення результатів завдань набуті
складники компетентностей;
знаходить за власною ініціативою необхідну додаткову
інформацію з доступних джерел, узагальнює її; оцінює
достовірність інформації; перетворює почуту/побачену/прочитану
інформацію у графічну (малюнок, таблицю, схему, діаграму) /
текстову;
прогнозує можливий результат, пропонує/випробовує різні
способи виконання завдання; за потреби ставить запитання, що
стосуються об'єктів завдань, і пропонує відповіді на них;
підтримує дискусію щодо способів та результатів виконання
завдань; співвідносить результати виконання завдань з
припущеннями, робить висновок про досягнення результатів;
обґрунтовує способи виконання завдань та їх результати; аналізує
й оцінює їх, самостійно визначає раціональний спосіб/способи
подолання виявленого утруднення, планує подальші навчальні дії
Достатній Учень/учениця виконує навчальні завдання на продуктивному
рівні реалізації навчальної діяльності в аналогічних типовим
навчальних ситуаціях за допомогою таких навчальних дій:
визначає самостійно об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає
їх;
називає самостійно істотні ознаки об'єктів, визначає спільні й
відмінні ознаки, властивості об'єктів; угруповує об'єкти;
установлює причиново-наслідкові зв'язки між об'єктами;
застосовує для досягнення результатів завдань набуті складники
компетентностей;
знаходить за власною ініціативою необхідну інформацію;
перетворює почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну
(малюнок, таблицю, схему)/текстову;
пояснює спосіб/способи виконання навчальних дій; дотримується
послідовності пояснення; за потреби ставить запитання, що
стосуються об'єктів завдань; ілюструє розуміння прикладами;
контролює дотримання алгоритму дій, перевіряє результати
виконання завдань можливими способами, робить висновок про
досягнення результатів; визначає утруднення/помилки, знаходить
спосіб подолання виявленого утруднення за наданими
орієнтирами, самостійно виправляє помилки
Середній Учень/учениця виконує навчальні завдання на репродуктивному
рівні реалізації навчальної діяльності у типових навчальних
ситуаціях за допомогою таких навчальних дій:
визначає об'єкти, про які йдеться в завданнях, називає їх; для
досягнення результату потребує уточнень завдання;
називає істотні ознаки об'єктів, установлює спільні й відмінні
ознаки, властивості об'єктів, угруповує об'єкти відповідно до
умови за наданими орієнтирами/уточненнями в процесі діалогу з
учителем/однокласниками;
відтворює навчальні дії за алгоритмом/схемою, водночас
потребує роз'яснень для досягнення результату;
знаходить інформацію у запропонованих джерелах; перетворює
почуту/побачену/прочитану інформацію у графічну (малюнок,
таблицю)/текстову за зразками/за допомогою вчителя;
коментує навчальні дії короткими реченнями з опорою на
орієнтири (пам'ятку, зразок тощо); наводить приклади; перевіряє
спосіб і результат виконання завдань за зразком, констатує
правильність/неправильність результату; визначає
утруднення/помилки, долає виявлене утруднення / виправляє
помилки з допомогою вчителя/однокласників.
Початковий Учень/учениця виконує навчальні завдання на рівні копіювання
зразків після детального кількаразового їх пояснення учителем за
допомогою таких навчальних дій:
розпізнає і називає об'єкти, про які йдеться в завданнях, за
наданими орієнтирами;
називає окремі ознаки об'єктів;
відтворює окремі операції навчальних дій для досягнення
результату, зокрема копіює зразок;
знаходить інформацію у запропонованому джерелі за наданим
орієнтиром (малюнком, ключовим словом, порядковим номером
речення тощо); відтворює частини почутої/побаченої/прочитаної
інформації усно / за допомогою малюнка;
коментує окремі операції короткими репліками на основі
пропонованих запитань; співвідносить результат виконання
завдання із зразком; констатує за підказкою
правильність/неправильність результату
Опис інструментарію оцінювання учнів базової освіти 5-8 класів
ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ оцінювання результатів навчання здобувачів
освіти 5- класів НУШ відповідно до нового Державного стандарту
базової середньої освіти (Державний стандарт базової загальної
середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів
України 30.09.2020 р. № 898
Система оцінювання має на меті допомогти вчителеві конкретизувати
навчальні досягнення учнів і надати необхідні інструменти для впровадження
об’єктивного й справедливого оцінювання результатів навчання
Оцінюванню здобувачів базової середньої освіти проводиться
Відповідно до рекомендацій, затверджених наказом МОН від
02.08.2024 № 1093 з урахуванням , Листа МОН №1/4895-25 від 14.03.2025
«Про окремі питання оцінювання результатів навчання»
Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на
ключові компетентності і наскрізні вміння та вимоги до обов’язкових
результатів навчання у відповідній освітній галузі, визначені Державними
стандартами відповідного ступеня.
Ієрархія результатів навчання в стандарті така: низка конкретних результатів
утворюють загальний результат, а споріднені загальні результати об’єднано в
групи. Кожна група результатів у стандарті має певний номер. Для кожного
конкретного результату визначено орієнтири для оцінювання, за допомогою
яких визначається рівень досягнення учнями результатів навчання. Відповідно
в індексі кожного орієнтира для оцінювання насамперед зазначено номер
групи, до якої він належить. Наприклад, [6 МОВ 1.1.1-1].
Під час навчання відбувається як формування, так і оцінювання визначених
стандартом результатів. Працюючи з учнівством над певними завданнями,
учитель чи вчителька мають змогу визначити, яких саме результатів
досягатимуть учні та учениці за конкретний період. І відповідно оцінити ці
результати.
Оскільки споріднені загальні результати об’єднано в групи, запропонований
підхід до оцінювання дає змогу узагальнити учнівський поступ і вивести лише
3 або 4 семестрові оцінки, а не оцінювати кожний окремий загальний результат,
яких у кожній галузі налічується більше десяти.
Під час роботи з програмою вчитель або вчителька визначає вид оцінювання
(формувальне або підсумкове) а також, на яких етапах упродовж семестру
доцільно здійснювати оцінювання результатів навчання певної групи. Ці
заплановані оцінювання варто позначити в календарно-тематичному плані чи за
його відсутності в навчальній програмі. Також уже на етапі планування
доречно продумати, які форми роботи та види завдань (інструменти
оцінювання) будуть найбільш дієвими для поточного оцінювання результатів
кожної групи. Для цього, зокрема, можна використати ті види діяльності, які
запропоновано в модельних навчальних програмах або визначено вчителем у
навчальній програмі.
Під час такого планування варто подбати про те, щоб таких оцінок не було
замало впродовж семестру. Це залежить, зокрема, й від того, скільки годин
навчального навантаження має певний предмет чи курс. Для малогодинних
предметів чи курсів має бути не менше ніж дві оцінки за кожною групою
результатів на семестр. Для тих, що мають понад три години тижневого
навантаження, це число можна збільшити. Утім варто пам’ятати, що важлива
насамперед питома вага кожної такої оцінки, а не їх кількість.
На уроці домінує формувальне оцінювання.
Семестрове оцінювання здійснюють з урахуванням різних видів
навчальної діяльності, які мали місце протягом семестру, та динаміки
особистих навчальних досягнень учня / учениці. Проведення окремої
семестрової атестації не є обов’язковим і здійснюється на розсуд закладу
освіти.
Для того, щоб вивести семестрову оцінку за кожною групою результатів,
учитель або вчителька впродовж семестру може запланувати
щонайменше двічі провести поточне оцінювання результатів кожної
групи та мінімально одну підсумкову роботу за кожною групою
результатів протягом / наприкінці семестру або одну комплексну
підсумкову роботу за всіма групами результатів наприкінці семестру.
Види робіт для здійснення такого оцінювання можна визначити
самостійно або використати ті, які зазначені в модельних навчальних
програмах. Тобто під час планування важливо визначити, на якому уроці
і в який спосіб учитель чи вчителька здійснюватимуть поточне чи
підсумкове оцінювання результатів певної групи.
Поточні оцінки за групами результатів виставляють у колонці з датою
відповідного уроку, унизу колонки зазначають групу результатів
(ГР1/ГР2/ГР3/ГР4). Якщо вчитель/-ка вирішує оцінити на уроці декілька
груп результатів окремими поточними оцінками, то оцінку за кожну
групу результатів необхідно фіксувати в окремій колонці в журналі,
зазначаючи групу внизу сторінки журналу.
Однак оцінювання всіх груп результатів з окремою фіксацією у журналі на
одному уроці не є доцільним та обов'язковим.
Поточні оцінки за групами результатів враховують під час виведення
семестрової оцінки за кожною групою результатів.
Оцінки за підсумкові роботи також виставляють у колонці з датою уроку і
відповідною позначкою внизу сторінки та за потреби в розділі «Зміст уроку»
(ПРГР1/ ПРГР2/ПРГР3/ПРГР4).
Якщо учень або учениця були відсутні на уроці, коли вчитель або вчителька
здійснювали підсумкове оцінювання, у відповідній клітинці роблять запис «н».
Наприкінці семестру учитель або вчителька може проводити одну комплексну
підсумкову роботу за всіма групами результатів чи кілька підсумкових робіт за
окремими групами. Або ж запланувати підсумкові роботи за кожною з груп
результатів протягом семестру і не проводити фінальну комплексну підсумкову
роботу.
Таким чином, семестрову оцінку за певною групою результатів виставляють на
підставі двох (або більше) поточних оцінок за групами результатів та оцінки за
підсумкову роботу (оцінок за підсумкові роботи).
Якщо учень або учениця були відсутні, коли проводилася підсумкова робота,
семестрову оцінку за цю групу результатів виставляють на основі наявних
поточних оцінок за групами результатів.
Виконувати підсумкову роботу, яка була пропущена, учню / учениці не
потрібно.
Якщо в учня / учениці немає поточних оцінок за певну групу результатів, він
/вона мають виконати відповідну підсумкову роботу.
Загальну семестрову оцінку за навчальний предмет або інтегрований курс
виводять як середнє арифметичне семестрових оцінок за групами результатів
або з урахуванням ваги кожної окремої групи.
Річне оцінювання здійснюють на підставі семестрових оцінок за I та II
семестри (або скоригованих семестрових оцінок). Річна оцінка може бути
середнім арифметичним оцінок за I та II семестри. Підсумкову комплексну
роботу за рік не проводять.
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню. Семестрове оцінювання
можна коригувати за окремими групами результатів. Для цього учень / учениця
проходить повторне оцінювання за однією або кількома групами результатів (за
бажанням учня / учениці). Навіть у разі проведення комплексної роботи можна
запропонувати учню / учениці скоригувати оцінку, виконавши завдання, які
охоплюють оцінювання лише певної групи результатів. Результати такого
оцінювання виставляють в окремі стовпці журналу, поруч з семестровими за
групами результатів, наприклад “Скоригована ГР1”. Під час обчислення
загальної скоригованої семестрової оцінки вираховують середнє арифметичне
за всіма групами результатів і виставляють скориговану оцінку в колонку без
дати з написом «Скоригована» поруч зі стовпцем «I семестр» або «II семестр».
Стовпці для виставлення скоригованих оцінок відводять у журналі навіть за
відсутності учнів / учениць, які виявили бажання коригувати їх.
Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти. Критерії,
правила і процедури оцінювання у навчальному закладі
визначаються на основі положень відповідних наказів МОН України
щодо оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної
середньої освіти .
Оцінювання здобувачів освіти закладу ґрунтується на позитивному
підході, що, передусім, передбачає врахування рівня досягнень учнів
Система оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти в
Ульвівській гімназії включає критерії, правила і процедури, за якими
здійснюється оцінювання. Оприлюднення та інформування про
критерії оцінювання прозоре і зрозуміле для всіх учасників освітнього
процесу.
Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна:
▪ мати у своїй основі чіткі і зрозумілі вимоги до навчальних
результатів;
▪ дозволяти гарантовано досягти і перевищити ці результати;
▪ заохочувати учнів апробувати різні моделі досягнення результату
без ризику отримати за це негативну оцінку;
▪ розвивати в учнів впевненість у своїх здібностях і можливостях;
▪ використовувати самооцінювання і взаємооцінювання як
важливий елемент навчальної діяльності.
6.1.1. Система оцінювання неможлива без інформування учнів про
критерії оцінювання та розуміння того, як і за що їх оцінюють.
Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів,
інтегрованих курсів обов'язкового освітнього компонента типового
навчального плану. Оцінювання результатів навчання предметів / інтегрованих
курсів вибіркового освітнього компонента здійснюється за рішенням
педагогічної ради закладу освіти.
Оцінювання результатів навчання учнівства здійснюється згідно з
вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним
стандартом на основі компетентнісного підходу.
Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/абс в
оцінювальних судженнях. Оцінювання здійснюють за визначеними критеріями,
які дають змогу встановити відповідність між вимогами до обов’язкових
результатів навчання, визначеними Державним стандартом, І фактичними
результатами навчання, яких досягай учні й учениці.
Оцінювання відповідності результатів навчання учнів й учениць, які
завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту
здійснюється шляхом державної підсумкової атестації в установленому
законодавством порядку.
Оцінювання результатів навчання учнівства з навчальних предметів,
інтегрованих курсів здійснюють відповідно до загальних критеріїв оцінювання
та галузевих критеріїв, у яких ураховано характеристики груп загальних
результатів навчання відповідної освітньої галузі.
Оцінювання здійснюють із застосуванням завдань різних когнітивних
рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і
змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження,
ставлення тощо.
Частотність і процедури проведення оцінювання, а також види діяльності,
результати яких підлягають оцінюванню, педагоги визначають з урахуванням
дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого
курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та
етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема.
Технології та підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної
середньої освіти можуть мати відмінності, що спрямовані на реалізацію
освітньої програми закладу освіти.
Оцінювання результатів навчання учнівства здійснюють відповідно до
вимог Державного стандарту базової середньої освіти та створених на його
основі МНП із застосуванням різних способів і засобів для визначення рівня
досягнення результатів навчання для певної групи результатів або її складників,
а також змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема
велика за обсягом).
Оцінювання результатів навчання здійснюють із застосуванням таких
способів І засобів:
- усного (опитування індивідуальне, групове тощо);
- письмового (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням
ІТ, перекази тощо, а також діагностувальнІ роботи, диктанти й ін.);
- практичного (дослід, практична робота, навчальний проект, учнівське
портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць, побудова
схем, моделей з використанням електронних засобів навчання тощо);
- комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання, кілька
змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика
за обсягом) / кількох тем чи розділу і передбачають оцінювання (за кількома
групами результатів або їх складниками).
Семестрове оцінювання здійснюють за групами результатів навчання,
визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Річне оцінювання
здійснюють на підставі семестрового за системою оцінювання, визначеною
законодавством, а результати такого оцінювання відображають у свідоцтві
досягнень, яке видають учневі чи учениці щороку. Заклад освіти може
самостійно визначати інструментарій, шкали оцінювання. У разі запровадження
власної шкали оцінювання результатів навчання заклад освіти має визначити та
оприлюднити правила переведення у 12-бальну шкалу оцінювання.
У рамках академічної свободи педагогогічні працівники _______________
закладу здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від
дидактичної мети.
Частотність і процедури проведення оцінювання, а також види діяльності,
результати яких підлягають оцінюванню, педагоги визначають з урахуванням
дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / інтегрованого
курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому та
етапу опанування очікуваним результатом навчання зокрема.
Технології та підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної
середньої освіти можуть мати відмінності, що спрямовані на реалізацію
освітньої програми закладу освіти.
Оцінювання результатів навчання учнівства здійснюють відповідно до вимог
Державного стандарту базової середньої освіти та створених на його основі
МНП із застосуванням різних способів і засобів для визначення рівня
досягнення результатів навчання для певної групи результатів або її складників,
а також змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема
велика за обсягом).
Оцінювання результатів навчання здійснюють із застосуванням таких способів
і засобів:
- усного (опитування індивідуальне, групове тощо);
- письмового (окремі навчальні завдання, зокрема тестові з використанням
ІТ, перекази тощо, а також діагностувальнІ роботи, диктанти й ін.);
- практичного (дослід, практична робота, навчальний проект,
учнівське портфоліо, спостереження, робота з картами, заповнення таблиць,
побудова схем, моделей з використанням електронних засобів навчання тощо);
- комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання, кілька
змістових одиниць певної програмової теми / частини теми (якщо тема велика
за обсягом) / кількох тем чи розділу і передбачають оцінювання (за кількома
групами результатів або їх складниками).
Семестрове оцінювання здійснюють за групами результатів навчання,
визначених Державним стандартом базової середньої освіти. Річне оцінювання
здійснюють на підставі семестрового за системою оцінювання, визначеною
законодавством, а результати такого оцінювання відображають у свідоцтві
досягнень, яке видають учневі чи учениці щороку. Заклад освіти може
самостійно визначати інструментарій, шкали оцінювання. У разі запровадження
власної шкали оцінювання результатів навчання заклад освіти має визначити та
оприлюднити правила переведення у 12-бальну шкалу оцінювання.
У рамках академічної свободи педагогогічні працівники _______________
закладу здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від
дидактичної мети.
Орієнтовні вимоги до критеріїв і шкал оцінювання
Інструмент для оцінювання якості критеріїв і шкал оцінювання
Критерій 1
Незадовільно
2
Задовільно
3
Добре
4
Відмінно
Чіткість і
зрозумілі
сть
критеріїв
Критерії є
незрозумілими
, не
стосуються
змісту
навчальної
програми або
за змістом
істотно
перекривають
один одного
Критерії
можна
зрозуміти, але
вони
недостатньо
чітко
розмежовують
ся між собою
або не
повністю
відповідають
Критерії
загалом є
зрозумілими,
чітко
розмежовуютьс
я між собою й
загалом
відповідають
змісту
навчальної
програми та
Кожен
критерій є
виразним і
чітко
окресленим,
повністю
відповідає
змісту
навчальної
програми й
виду
змісту
навчальної
програми та
або виду
навчальної
діяльності
виду навчальної
діяльності
навчальної
діяльності
Чіткість
розмежув
ання між
рівнями
досягнень
Неможливо
або майже
неможливо
розрізнити
рівні
досягнень між
собою
Рівні
досягнень
можна
розрізнити між
собою, але
розмежування
недостатньо
чітке
Розмежування
між
рівнями
досягнень є
очевидним
Кожен рівень
досягнень є
чітко
окресленим і
кожен
наступний
рівень
відрізняється
від
попереднього
за чіткими й
логічними
ознаками
Надійність
шкали
оцінюван
ня
Перехресне
оцінювання
часто
призводить до
істотних
відмінностей у
результатах
Перехресне
оцінювання
іноді
призводить до
відмінних
результатів
Є загальна
узгодженість
між
результатами
при
перехресному
оцінюванні
різниця менше
5-10% або ½
рівня
Результати
перехресного
оцінювання є
послідовно
однаковими
Обізнаність
учнів про
критерії
та шкалу
оцінюван
ня
Учні не
знають про
критерії та
шкалу
оцінювання
Учні знають
про критерії та
шкалу
оцінювання і
мають певне
уявлення про
очікувані
результати їх
навчальної
діяльності
Критерії та
шкала
оцінювання
відкрито
використовують
ся для
презентації
завдання й
супроводу учнів
Критерії та
шкала
оцінювання є
предметом
обговорення
й постійного
супроводу
учнів у
процесі
навчальної
діяльності
Підтримка Учні не Учнів Учні знають Критерії та
розвитку
метакогні
тив-них
навичок
учнів
знають про
критерії та
шкалу
оцінювання і
не можуть
використовува
ти її для
регулювання
власної
навчальної
діяльності
повідомлено
про критерії та
шкалу
оцінювання,
але під час
навчальної
діяльності
критерії та
шкала не
перебувають у
фокусі уваги
про критерії та
шкалу
оцінювання як
про інструмент,
що допомагає
зрозуміти, чого
вони
навчаються, що
їм вдається
добре, а над
чим треба
попрацювати
шкала
оцінювання
постійно
перебувають
у
фокусі уваги і
використову
ють ся як
інструмент,
що допомагає
учням
зрозуміти,
чого вони
навчаються,
що їм
вдається
добре, а над
чим
треба
попрацювати
Участь
учнів у
розробле
нні та
застосува
нні
критеріїв
і шкали
оцінюван
ня
Учні не беруть
участі ні в
розробленні,
ні в
застосуванні
критеріїв і
шкали
оцінювання в
процесі
навчання
Учням
пропонують
готові критерії
та шкалу
оцінювання
для можливого
самооцінюван
ня
в процесі
навчання
Учні
обговорюють і
надають
пропозиції до
проєкту
критеріїв і
шкали, є
відповідальним
и за їхнє
застосування
для
самооцінюванн
я та або
взаємооціню-
вання в процесі
навчання
Учителі й
учні разом
відповідають
за
розроблення
критеріїв і
шкал
оцінювання;
учні постійно
застосовують
їх для
самооцінюва
ння й узаємо-
оцінювання в
процесі
навчання
Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти
системи внутрішнього забезпечення якості освіти в 9 класах
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісний підхід, який
передбачає постійне включения учнів до різних видів навчально-
пізнавальної діяльності, а також практична спрямованість навчання.
Формами організації освітнього процесу можуть бути різні типи уроків,
практичні заняття, семінари, конференції, заліки, співбесіди, проекти
(дослідницькі, інформаційні, мистецькі), сюжетно-рольові ігри, екскурсії,
віртуальні подорожі тощо.
Вибір форм i методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи
конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних
очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих
предметів.
6.1.1. оцінювання навчальних досягнень учнів 9 класів здійснюється
відповідно до нормативно правових документів:
✅ Закон України «Про повну загальну середню освіту» (стаття 17);
✅ Порядок переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої
освіти до наступного класу, затверджений наказом Міністерства освіти і науки
України 14.07.2015 № 762 (у редакції наказів Міністерства освіти і науки
України № 621 від 08.05.2019, № 268 від 01.03.2021), зареєстрований в
Міністерстві юстиції України 30.07.2015 за № 924/27369;
✅ Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі
загальної середньої освіти (затверджені наказом Міністерства освіти і науки,
молоді та спорту України 13 квітня 2011 р. № 329, зареєстрованим в
Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за N 566/19304) (чинні для 6 –
11 класів);
✅ Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів із базових
дисциплін у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом
Міністерства освіти і науки України від 21.08. 2013 р. № 1222 із змінами,
додаток
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності
виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий,
середній, достатній, високий.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів
навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних
досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування),
письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна
робота, тестування тощо.).
При виконанні обов’язкового виду роботи вчитель повинен мати
розроблені критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, які
ґрунтуються на критеріях, затверджених МОН, а також враховують
особливості вивчення теми (обсяг годин на вивчення, кількість
обов’язкових робіт).
При виставленні тематичної оцінки у 9 класах враховуються всі види
навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. При
цьому проведення окремої тематичної атестації при здійсненні відповідного
оцінювання не передбачається.
Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При
цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня
/учениці з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її
вивчення, складність змісту тощо.
Річне оцінювання здійснюється на підставі семестрових або скоригованих
семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним від
оцінок за І та II семестри. При виставлення річної оцінки мають враховуватися:
динаміка особистих навчальних досягнень учня/учениці з предмета протягом
року; важливість тем, які вивчались у І та II семестрах, тривалість їх вивчення
та складність змісту; рівень узагальнення й уміння застосовувати набуті
протягом навчального року знання тощо.
Коригування семестрової оцінки проводиться згідно з пунктом 3.2. Інструкції з
ведення класного журналу 9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів,
затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2006 №
496.
Коригування річної оцінки проводиться згідно з пунктами 9-10 Порядку
переведення учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти до
наступного класу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України
14.07 2015 № 762 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 08
травня 2019 року № 621), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30
липня 2015 р. за № 924/27369, річне оцінювання може коригуватись.
Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до
вищезазначених нормативних документів.
Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових
результатів навчання визначаються з урахуванням компетентністного
підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.
6.1.2. КЛЮЧОВІ КОМПЕТЕНТНОСТІ
До ключових компетентностей належать:
1. ВІЛЬНЕ ВОЛОДІННЯ ДЕРЖАВНОЮ МОВОЮ, що передбачає
уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та
аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття
краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та
культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну
в різних життєвих ситуаціях;
2. ЗДАТНІСТЬ СПІЛКУВАТИСЯ РІДНОЮ (у разі відмінності від
державної) ТА ІНОЗЕМНИМИ МОВАМИ, що передбачає активне
використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в
побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість
розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у
відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;
3. МАТЕМАТИЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає виявлення
простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання
процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та
вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому
і суспільному житті людини;
4. КОМПЕТЕНТНОСТІ У ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК, ТЕХНІКИ
І ТЕХНОЛОГІЙ,
що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і
пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати,
формулювати припущення і робити висновки на основі проведених
дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та
дослідження;
5. ІННОВАЦІЙНІСТЬ, що передбачає відкритість до нових ідей,
ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо),
формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного
підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити
професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у
справах громади;
6. ЕКОЛОГІЧНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає усвідомлення
основи екологічного природокористування, дотримання правил
природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів,
розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку
суспільства;
7. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ,
що передбачає
опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування,
здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-
комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;
8. НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ, що передбачає опанування
уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію
власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою
застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних
навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати
самостійно і в групі;
9. ГРОМАДЯНСЬКІ ТА СОЦІАЛЬНІ КОМПЕТЕНТНОСТІ, пов’язані з
ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та
здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що
передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети,
активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в
конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати
культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина
України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших
людей, дотримання здорового способу життя;
10. КУЛЬТУРНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ, що передбачає
залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та
інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей,
творчого вираження особистості;
11. ПІДПРИЄМЛИВІСТЬ ТА ФІНАНСОВА ГРАМОТНІСТЬ, що
передбачають
ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння
організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення
етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя
ініційованих ідей, прийняття власних рішень.
6.1.3. Основні функції оцінювання навчальних досягнень здобувачів
освіти:
- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці),
готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно
планувати й викладати навчальний матеріал;
- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань,
їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
- діагностико-коригувальна з'ясовує причини труднощів, які виникають в
учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить
корективи, спрямовані на їх усунення;
- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви
навчання;
- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено
працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії
навчальної діяльності.
ПРИ ОЦІНЮВАННІ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ
ВРАХОВУЮТЬСЯ:
–характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість,
цілісність;
–якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
–сформованість предметних умінь і навичок;
–рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати,
синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати,
робити висновки тощо;
–досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх,
формулювати гіпотези);
–самостійність оцінних суджень.
Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють
одна одну:
–повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
–глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;
–гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних
і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання
знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
–системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і
послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
–міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в
необхідних ситуаціях.
СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ВКЛЮЧАЄ поточний,
тематичний, семестровий, ДПА/ЗНО контроль знань та вмінь здобувачів
освіти.
До Типової освітньої програми на 2025-2026 н.р.
Ульвівської гімназії СМР ЛО
Структура 2025/2026 навчального року
Відповідно до пункту 3 статті 10 Закону України «Про повну загальну
середню освіту» навчальний рік розпочинається 1 вересня святом «День знань»,
триває не менше 175 навчальних днів і закінчується не пізніше 1 липня.
Під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про
введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022,
затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України
«Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 2 -1 Закону № 2315-
IX від 19.06.2022 тривалість навчального року, дата його початку та/або закінчення
визначаються Кабінетом Міністрів України.
Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр – з 01 вересня по 27 грудня 2025 року,
ІІ семестр - з 12 січня по 29 травня 2026 року.
Відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України «Про повну загальну
середню освіту» тривалість канікул протягом навчального року не може бути
менше 30 календарних днів. Упродовж 2025/2026 навчального року для учнів ХЛ
№141 будуть проводитись канікули:
❖ осінні – з 26 жовтня по 02 листопада 2025 року (8 днів);
❖ зимові – з 28 грудня 2025 року по 11 січня 2026 року (15 днів);
❖ весняні – з 22 березня по 29 березня 2026 року (8 днів).
З урахуванням місцевих особливостей, кліматичних умов, воєнної ситуації у
регіоні можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських
канікул.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про повну загальну середню освіту»
відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію для учнів 4, 9 класів
проводиться державна підсумкова атестація, форму і терміни якої Міністерством
освіти і науки України буде затверджено додатково.
Дата вручення документів про освіту буде визначена додатково (в залежності
від термінів проведення ДПА).
Навчальні екскурсії та навчальна практика здійснюватимуться для учнів
відповідно до «Методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного
процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів
загальноосвітніх навчальних закладів» (Лист МОН України №1/9-61 від
06.02.2008) протягом начального року.
РЕЖИМ РОБОТИ
Ульвівської гімназії Сокальської міської ради Львівської області
на 2025/2026 навчальний рік
Заклад освіти працює за п’ятиденним робочим тижнем, вихідні дні – субота,
неділя.
Навчання організовано в одну зміну .
Початок занять о 09 год.00 хв.
Відповідно до Закону України «Про освіту» тривалість навчальних
онлайн-занять протягом дня в навчальному закладі відповідає нормам
Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти,
затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від
25.09.2020 №2205 (Таблиця 1):
Тривалість навчальних занять
1 клас 2-4 класи 6-11 класи
35 хвилин 40 хвилин 45 хвилин
Освітній портал Сокальської громади Львівської області