Цей веб-сайт використовує файли cookie (так звані файли cookie).
Якщо ви не згодні зберігати інформацію, що міститься в файлах cookie - змініть налаштування свого браузера.
Для подальшої взаємодії, надайте згоду на їх використання!
Купуючи комп'ютер дитині і підключаючи його до всесвітньої мережі, багато батьків переслідують благі цілі, не замислюючись, наскільки може бути безпечний інтернет для дітей.
Чим небезпечний інтернет для дітей?
За результатами досліджень соціологів основна маса батьків не уявляють, чим займається їх неповнолітня дитина в інтернеті , які сайти відвідує, на яких чатах спілкується. Щоб інтернет був безпечний для дітей, батьки повинні уявляти, які небезпеки підстерігають їх дитини в інтернеті :
платні сервіси та послуги, які оплачуються окремо;
заклики до асоціальної поведінки, насильства і жорстокості;
пропаганда сексуальної експлуатації та суїцидальної поведінки;
спілкування на форумах і чатах з шахраями, аферистами і злочинцями під личиною доброзичливців;
змушення надання особистої інформації дитини або її сім'ї, яка може бути використана в злочинних цілях.
Соціальні служби захисту дитинства спільно з інтернет провайдерами, мобільними операторами і міністерством освіти розробили програму, основною метою якої є навчання дітей різного віку правилам безпечного використання інтернету. Але ніяка програма не дасть повної гарантії безпеки вашої дитини, якщо ви самі не прикладете максимум зусиль для захисту його від мережевого негативу.
Як убезпечити інтернет? Поради дітям, батькам, вчителям:
Правила Інтернет-безпеки та Інтернет-етики
ДЛЯ ДІТЕЙ І ПІДЛІТКІВ
Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу) без дозволу батьків.
Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.
Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!
Поради з безпеки для вчителів та батьків
Ось кілька підказок з безпеки, які вам слід взяти до уваги, коли ви даєте рекомендації з використання онлайну підліткам:
Створіть список Правил користування Internet вдома за участю ваших дітей. Туди ви маєте включити типи сайтів з необмеженим доступом, години користування Internet та рекомендації зі спілкування з іншими в онлайні.
Тримайте комп'ютери з Internet-з'єднанням у відкритій зоні, поза межами кімнати вашої дитини.
Поговоріть зі своїми дітьми про їхніх онлайнових друзів та те, чим вони займаються так, як ви б говорили про будь-яких інших друзів або заняття. Це включає розмови з вашими дітьми про список миттєвих повідомлень і про те, щоб вони не спілкувалися з незнайомцями.
Вивчіть інструменти для фільтрування Internet (такі як Батьківський контроль в Windows Vista) як один із додаткових — але не замінюючих — методів батьківського контролю.
Наполягайте на тому, щоб ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм онлайновим другом.
Навчіть своїх дітей ніколи не давати про себе інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах, дошках оголошень, реєстраційних формах і персональних профілях, а також при участі в онлайнових конкурса.
Навчіть своїх дітей не завантажувати програми, музику або файли без вашого дозволу. Спільний доступ до файлів, отримання текстів та картинок з Інтернету може порушувати закони про авторські права.
Поговоріть із своїми дітьми про онлайнову порнографію та направте їх на позитивні сайти про здоров'я та сексуальність.
Допоможіть дітям захиститися від спаму. Скажіть їм не давати свої адреса електронної пошти, не відповідати на "сміттєву" пошту та використовувати фільтри електронної пошти.
Знайте, які сайти відвідують ваші діти. Перевірте, щоб вони не відвідували сайти з агресивним змістом, або самі не розміщали персональну інформацію та фотографії.
Навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в онлайні. Вони не повинні використовувати Internet для розповсюдження пліток, хуліганити або загрожувати іншим.
Переконайтеся, що ваші діти-підлітки консультуються з вами, перш ніж проводити в онлайні якісь фінансові операції, включаючи замовлення, купівлю або продаж.
Обговоріть онлайнові азартні ігри та їхні потенційні ризики зі своїми дітьми-підлітками. Нагадайте їм, що їхні азартні розваги в онлайні є незаконними.
Пам'ятайте, безпека інтернету для дітей більшою мірою залежить особисто від вас, ніж від модераторів та адміністраторів сайтів.
Інформаційний портал для дітей з правил безпечного користування Інтернетом http://www.prointernet.in.ua/. Електронна дошка корисних матеріалів із безпечного Інтернету http://bit.ly/SafeInternet2016. Посібник «Освіта в сфері прав людини в Інтернеті» з 5 новими груповими вправами http://bit.ly/BOOK_InternetEducation. Онлайн курс «Права людини та Інтернет», що передбачає ознайомлення Інтернет-користувачів з їх правами в онлайновому середовищі http://hr-online.org.ua/ua/kursi/. Тренінги для дітей від переможців Національного конкурсу тренінгових вправ з безпечної поведінки в Інтернеті для дітей та молоді http://startuem.lg.ua/?p=1427. Міжнародна кампанія «Рух проти мови ненависті он-лайн» http://www.nohatespeechmovement.org/ (англійською мовою). Практичний посібник «Букмаркс: керівництво по боротьбі з мовою ненависті он-лайн за допомогою освіти у сфері прав людини» http://bit.ly/BOOK_Bookmarks (англійською мовою). Мультимедійний навчальний дистанційний курс із безпечного користування ресурсами мережі Інтернет – https://onlinesafety.info/ (російською мовою).
Уцьому розділі ми зібрали відповіді на запитання, які найчастіше виникають в освітян, про онлайн-безпеку під час комунікації з учнями.
Як і коли говорити з учнями про онлайн-безпеку?
З першого класу діти мають вчитися правил онлайн-безпеки. Але, звичайно, від віку залежить те, як саме говорити про неї. Спочатку важливо подбати про таке:
Сформуйте безпечне шкільне середовище. До нього належать: безпечна шкільна мережа та загальна політика школи щодо онлайн-безпеки дітей.
Побудуйте стосунки з дітьми на основі довіри, постійної комунікації про їхню поведінку в інтернеті. Ваша цифрова репутація впливає на те, чи будуть діти дослухатися до ваших порад на уроках.
Навчати правил онлайн-безпеки має кожний вчитель, використовуючи зручний для нього підхід, особливо коли триває навчання онлайн. Не лише вчителі інформаційних технологій повинні дбати про безпеку дітей в інтернеті.
На питання «Як говорити з учнями про онлайн-безпеку?» відповідь проста — за допомогою інтерактиву. Це можуть бути спільні перегляди курсів, відео, а також ігри.
Поважайте різноманітність учнів і намагайтеся задовольнити потреби всіх у навчальному процесі. Варто не лише говорити, але й показувати все на практиці. Наприклад, щоб пояснити, як налаштувати приватність акаунта, використовуйте такі відео:
Щодо того, коли говорити з учнями, є декілька варіантів. Найкращий — на регулярних уроках з онлайн-безпеки, якщо такі є. Але поки що над цим тільки працюють на рівні шкільної програми. Інші варіанти:
два рази в тиждень перед кожним уроком нагадуйте дітям про онлайн-безпеку, нетикет, а також обговорюйте проблеми, з якими вони стикаються в інтернеті або онлайн-навчанні. Будьте уважними та не недооцінюйте важливість неформальної комунікації як методу викладання;
організовуйте онлайн-події в школі, присвячені цифровим правам, безпеці та приватності дітей (онлайн-уроки, вікторини, квести).
Як пояснити дітям, як розрізняти фейки та дезінформацію?
Завдання освітян — не лише донести знання до дітей, але й навчити їх мислити критично під час роботи з інформацією.
Критичне мислення — це вміння ставити під сумнів інформацію, тобто не довіряти відразу їй, а спершу перевіряти, чи вона правдива. У світі безліч контенту, тому варто переконатися, що тексти в новинах або відео на Youtube не є фейковими й не містять дезінформацію або пропаганду.
Для того, щоб розвинути критичне мислення серед учнів, заохочуйте їх ставити три прості запитання, коли вони читають щось у соцмережах, інтернеті або ж чують від рідних чи друзів:
Хто автор інформації, тобто першоджерело? Якщо автор публікації взагалі відсутній, такій інформації не потрібно довіряти. Якщо це новина чи стаття в ЗМІ, перевірте, чи має її автор інші публікації.
Чи обґрунтовані факти або думки в публікації?Щоб це зрозуміти, потрібно перевірити, чи є посилання на джерело даних і чи можна цьому джерелу довіряти.
Що говорять інші на цю тему? Потрібно дізнатися, що інші джерела кажуть про це, чи є додаткові підтвердження такої інформації. Найбільш простий і поширений спосіб перевірки — через пошуковик.
Щоб навчити учнів відрізняти фейки з першого погляду та більше дізнатися про критичне мислення, переглядайте відео.
Що таке політика онлайн-безпеки і навіщо вона потрібна?
У всіх школах має бути політика, що регулює де і як різні учасники навчального процесу можуть використовувати технології в межах школи, а також встановлює порядок реагування на інциденти, пов'язані з безпекою дітей в онлайн-середовищі. Така політика має бути розроблена із залученням відповідальних за онлайн-безпеку школярів — від директора до інтернет-провайдера, який забезпечує доступ до мережі Інтернет на території навчального закладу.
У документі потрібно зазначити та описати таке:
механізм забезпечення загальної обізнаності освітян школи про онлайн-безпеку учнів в освітньому процесі;
розподіл відповідальності, правила та процедури забезпечення онлайн-безпеки учнів;
ефективний набір технологічних інструментів з онлайн-безпеки учнів;
програми навчання для всіх в установі;
процес огляду, що забезпечує безперервний моніторинг ефективності умов навчання у сфері ІКТ.
Учителям необхідно дотримуватися політики використання мобільних технологій та інших електронних пристроїв. Важливо, щоб при використанні пристроїв учителі подавали приклад правильної поведінки. У школах варто встановити правила того, де і коли можна користуватися мобільними пристроями.
Як пояснити дітям основні правила онлайн-етикету в мережі?
Онлайн-етикет або нетикет — це правила спілкування та взаємодії один з одним в онлайн-світі. В освітньому процесі правила встановлюються навчальним закладом. Під час дистанційного навчання це зробити складніше, але дотримуватися їх також необхідно. Наприклад, на випадок проведення відеоконференцій або занять у дистанційному режимі, школи мають встановлювати чіткі правила як для співробітників, так і учнів (бажано підготувати місце для дистанційного заняття/сеансу зв’язку, не варто проводити його в спальні, потрібно подбати про тих, хто поруч, — вдома, в класі тощо). Проговоріть також формат взаємодії на уроках — підняття руки онлайн, увімкнення та вимкнення мікрофонів, камери. Хоча це більше стосується організаційних процесів, але загалом входить до правил онлайн-спілкування.
Інші правила нетикету для онлайн-навчання та онлайн-життя майже ті самі. Ваше завдання — пояснити дітям, що спілкування в інтернеті — це як спілкування в реальному житті, з тими ж правилами, але іншими засобами. Тому нагадайте учням, що потрібно:
поважати інших. У кожного є право на власну думку. Усі люди різні, і важливо поважати відмінності, щоб не розпалювати конфлікти мовою ворожнечі;
думати про те, хто може бачити публікації, перш ніж ними поділитися. Не забувайте час від часу нагадувати й про онлайн-репутацію;
звертати увагу на те, як їхні коментарі можуть зрозуміти, адже в онлайні-комунікації ми не використовуємо додаткову мову тіла, тон голосу та міміку;
Саме батьки та освітяни найбільше впливають на формування навичок онлайн-безпеки в дітей.
В освітньому процесі існує постійний діалог між учителями та батьками щодо успішності дитини, проблем тощо. Він також має містити й розмови про онлайн-безпеку. Разом ви зможете покращити безпеку дітей в інтернеті, зменшивши ризики як у шкільному, так і в домашньому середовищі.
Постають такі питання: як говорити з батьками, коли говорити та основне — про що говорити? У цій публікації все з'ясуємо.
Як і коли говорити з батьками?
Базова порада для батьків — бути проактивними та цікавитися в учителів, яку політику приватності дитини, навчання правил з онлайн-безпеки вони використовують. Якщо батьки самі запитують і прагнуть поговорити про онлайн-безпеку, то поясність, що ви:
використовуєте особисту інформацію лише в освітніх цілях;
ваша школа й постачальники освітніх технологій мають відповідну політику щодо безпеки даних, включаючи політику щодо того, як вони зберігають та знищують дані учнів;
використовуєте перевірені програми для навчання та ознайомили учнів з політикою їх використання;
використовуєте для комунікації офіційну пошту або ж для неформальної комунікації — месенджери з наскрізним шифруванням.
Це основа для вашої розмови. Але якщо батьки не цікавляться такою темою, то тримайте поради, як почати розмову та пояснити пункти, згадані вище.
Виберіть правильну комбінацію каналів, щоб комунікувати з батьками (наприклад, ваш шкільний інформаційний бюлетень, вебсайт, застосунок, канали соціальних мереж та/або батьківські збори).
Робіть офіційні повідомлення для всіх батьків про те, як сформована система онлайн-безпеки в школі та про те, що батькам варто про це знати. Частота повідомлень може збігатися з ключовими датами (наприклад, початок року, кінець року, День безпечного інтернету або батьківські збори). Важливо підтримувати залученість аудиторії за допомогою регулярних цільових та актуальних повідомлень.
Донесіть до батьків думку про те, що вони можуть поговорити з вами та запитати поради, якщо в них виникають труднощі з організацією дистанційного навчання, використанням необхідних програм або дитина піддається в школі таким ризикам, як кібербулінг.
Якщо стаються інциденти, пов'язані з безпекою дітей в інтернеті, то ви можете поділитися повідомленнями з батьками/опікунами з урахуванням інтересів учнів, що брали участь в інциденті, переконавшись, що їхня особа буде анонімною. Це допоможе на практиці зрозуміти батькам важливість онлайн-безпеки та більше залучить їх у процес.
Постійний діалог та довіра батьків — основа вашої комунікації. Формат і канал комунікації залежать від цього. Його ви можете обрати із запропонованих або ж будувати в зручний для вас.
Про що говорити з батьками?
Розглянемо декілька ризиків та питань, що можуть непокоїти батьків.
Батьки можуть самі порушити ці питання, якщо ж ні, то ваше завдання — прокомунікувати для них можливі ризики та надати рекомендації, як допомогти дитині уникнути проблем в онлайн-світі або розв'язати наявні.
Поговоріть з батьками про сімейні угоди, пов'язані з безпекою дітей в інтернеті.
Зразки сімейних угод, пов'язаних з безпекою в інтернеті, можна завантажити за посиланнями:
Дитина може не розповісти батькам, що страждає від булінгу в інтернеті, через побоювання, що це погіршить ситуацію або вона втратить доступ до своїх пристроїв.
Ознаки, на які батькам слід звернути увагу:
пригнічення після користування інтернетом або мобільним телефоном;
зміни особистості, замкненість у собі;
тривожність, сум або злість;
самотній чи засмучений вигляд;
несподівані зміни в колах спілкування (дружби);
погіршення шкільних результатів;
зміни режиму сну;
небажання відвідувати школу чи гуртки;
погіршення фізичного здоров’я.
Що робити, якщо дитина піддається кібербулінгу?
Поговорити з дитиною про те, що трапилося, намагаючись залишатися відкритими та не засуджувати. Запитати про її відчуття і переконатися, що її почуто.
Зібрати докази, наприклад, скріншоти, про залякування на випадок, якщо вам знадобиться повідомити про це пізніше.
Порадьте дитині не відповідати на повідомлення про залякування та допоможіть їй заблокувати або видалити з друзів людину, яка надсилає їх.
Повідомте про інцидент службу підтримки — багато соціальних мереж, ігор, програм і вебсайтів дозволяють повідомляти про образливий вміст і вимагати його видалення.
Як батьки можуть захистити свою дитину від онлайн-порнографії?
Встановити певні «домашні правила» — обговоріть з усіма братами і сестрами, де і коли можна використовувати цифрові пристрої.
Залишайтеся залученими — регулярні та відкриті розмови з дитиною про те, як вона проводить час онлайн, допоможуть зміцнити довіру.
Використовуйте доступні технології — скористайтеся перевагами батьківського контролю, доступного на пристроях, і переконайтеся, що в браузерах увімкнено режим безпечного пошуку.
Подумайте про те, щоб порушити тему порнографії самостійно, — експерти з батьківства рекомендують починати таку розмову рано (приблизно до 9 років), щоб захистити дитину від потенційних наслідків випадкового зіткнення з цим. Кожна ситуація індивідуальна, тому вам вирішувати, коли поговорити про це з дитиною.
Що робити, якщо дитина знайшла порнографію в інтернеті?
Зберігайте спокій — подякуйте дитині за те, що їй вистачило сміливості розповісти вам про це, і запевніть, що ви розв’яжете цю проблему разом.
Послухайте, оцініть ситуацію, зробіть паузу — запитайте, як дитина це знайшла, де це трапилося, хто (якщо хтось) їй це порадив чи надіслав і що вона відчувала, коли побачила. Утримайтеся від бажання прочитати їй лекцію.
Поговоріть про важливість згоди та поваги в стосунках — потрібен дозвіл, перш ніж торкатися, обіймати й цілувати іншу людину.
Як захистити дитину від надсилання оголених фото й секстингу?
Починайте говорити рано й часто про ризик надсилання оголених зображень, який може виникнути незалежно від віку дитини. Ставте питання дитині, використовуючи приклади з реального життя, а також звертайте увагу на те, що подібні речі псують чиєсь приватне життя, наприклад: «Чи правильно, на твою думку, ділитися подібними фотографіями після завершення стосунків?».
Навчайте згоди та поваги в стосунках — батьки мають допомогти дитині засвоїти це.
Зрозумійте вплив обміну інтимними зображеннями інших, а також те, що, роблячи подібні речі, діти підривають чиюсь довіру.
Зміцнюйте їхню упевненість і спроможність сказати «ні» — батьки мають давати дитині зрозуміти, що вона не повинна піддаватися тиску однолітків або надсилати інтимні фото лише тому, що це роблять інші.
Говоріть про ризики — поясніть, що може піти не так та які юридичні наслідки цього. Варто нагадувати дітям, що щойно зображення буде опубліковане, його вже неможливо повернути чи контролювати його поширення.
Пам’ятайте, що поведінка дитини під час уроків з гаджетами, інтернетом, соцмережами або під час дистанційного навчання формується під впливом того, як батьки виховують її цифрову культуру та цифрові навички вдома. Підтримуйте діалог, підвищуйте свої навички та мотивуйте батьків більше долучатися до розвитку в дітей цифрового інтелекту.
Освітній портал Сокальської громади Львівської області