Міністерство освіти і науки України Департамент освіти і науки ЛОДА
Савчинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Сокальської міської ради Шептицького району
Львівської області
ЗВІТ
про результати дослідження якості освітнього середовища Савчинської ЗШ І-ІІІ ступенів
8 квітня 2025 року
Укладачі:
Кузняк Ірина Євгенівна- заступник директора з навчально- виховної роботи
Демідонт Ірина Богданівна - педагог-організатор
Лаврін Дмитро Михайлович – вчитель інформатики
с. Савчин
2025
Замовник: Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
У звіті подано узагальнені результати дослідження якості освітнього середовища, як виховного простору навчального закладу з використанням електронного анкетування та елементами online-анкетування опитування. Дослідження було проведено 8 квітня 2025 року у селі Савчин Шептицького району Львівської області.
Виконавцями дослідження були учні 4, 8 та 10 класів, педагогічні працівники, батьки (опікуни) учнів.
ЗМІСТ
Розділ І. Методологічна основа дослідження
Розділ ІІ. Аналітичний огляд результатів дослідження
ВСТУП
Метою сучасної освіти є гармонійний розвиток особистості як найвищої цінності суспільства. Освітній процес має сприяти розкриттю здібностей дитини — інтелектуальних, творчих, фізичних, формуванню ключових компетентностей, життєвих орієнтирів та вихованню активного, відповідального громадянина, здатного здійснювати усвідомлений вибір і діяти на благо спільноти.
Ключовим завданням загальної середньої освіти в Україні є формування системи цінностей і світогляду, що забезпечать щасливе життя та ефективну взаємодію з соціумом. Цінності, норми та знання є фундаментом культури, що орієнтує особистість у виборі життєвих стратегій, рішень та дій. Школа — це простір, де здобувач освіти має отримати необхідні знання про себе, навколишній світ, суспільство і державу, сформувати власну думку, емоційно осмислювати сучасні події, навчитися діяти в культурному середовищі, користуватись надбаннями національної й світової спадщини та будувати власну життєву траєкторію.
Формування характеру молодої людини — одне з головних завдань школи. Освітній заклад має створити умови для становлення сильної особистості, розвитку необхідних умінь, переконань і життєвих навичок. Це передбачає побудову партнерських стосунків між усіма учасниками освітнього процесу: учнями, учителями, батьками та громадськістю.
Виховання — це невід’ємна частина освітнього процесу, яка не зводиться лише до формального викладу моральних засад. Виховне середовище створює весь колектив школи. У закладі має панувати атмосфера підтримки, довіри, взаємоповаги та психологічного комфорту. Особистий приклад учителя, керівника, соціального педагога чи психолога є надзвичайно важливим у процесі формування активної, вмотивованої особистості.
Відповідно до регіонального стандарту («Стратегія розвитку освіти Львівщини в 2021-2027 роках») виховний простір школи має бути:
вислови), є можливості висловити власну думку щодо справ, які впливають на особисте та шкільне життя (збори, громадське обговорення документів, сайт, блог, шкільна газета, радіо, телебачення); дієво працюють органи громадського врядування (педрада, учнівське самоврядування, батьківський комітет), діти визнаються повноправними носіями прав і обов’язків, що відповідають їхньому віку, батьки – рівноправними учасниками освітнього процесу, педагоги рахуються з думкою учнів і батьків, представники учнів і
батьків беруть активну участь (виступають, пропонують) у педрадах (з правом дорадчого голосу), нарадах при директорові (якщо порядок денний зачіпає їх інтереси), щорічних зборах колективу школи тощо.
використовуються активні та інтерактивні методи навчання (як часто і
наскільки вдало практикують роботу в парі, групі, командою; організовують дискусії, дебати, пишуть творчі роботи); працюють бібліотека (як часто користуються послугами, чи задовольняє запити, чи можна попрацювати в Інтернеті), наукові гуртки, спортивні секції, мистецькі студії (чи знають, які є, чи відвідують, якою мірою задовольняє пізнавальні та/або розвиткові інтереси); проводять змагання, турніри, олімпіади, конференції тощо (чи проводяться, чи беруть участь, чи задоволені організацією); забезпечується розвиток творчого потенціалу всіх суб’єктів виховного процесу (чи задовольняє школа пізнавальний і розвивальний інтерес; чи долучені батьки до роботи гуртків, секцій, проведення екскурсій, подорожей, експедицій, організації турнірів, олімпіад тощо; чи зацікавлені учителі в організації експедицій, екскурсій, подорожей, проведенні дебатів, змагань тощо).
Метою дослідження є зробити аналіз якості освітнього середовища як виховного простору закладу
Завдання дослідження якості освітнього середовища як виховного простору у загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини:
Результати, представлені у цьому звіті, спрямовані на використання такими структурами:
РОЗДІЛ І
Стислий опис методики дослідження
Дослідження якості освітнього середовища, як виховного простору у Савчинській загальноосвітнійшколі І-ІІІ ступенів проводилось 8 квітня 2025 року на виконання наказу Департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації №02-01/01/42 (п.3.2) від 07.02.2025 р. «Про оцінювання якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Львівської області».
В анкетуванні взяли участь учні 4, 8 та 10 класу, педагоги, а також батьки (опікуни) учнів школи. Дослідженням було охоплено 22 учителя (20 жінок та 2 чоловіків), 9 учнів 4 класу (3 хлопці та 6 дівчат), 12 учнів 8 класу (3 хлопці та 9 дівчат) та 9 учнів 10 класу (5 хлопців та 4 дівчат), 32 батьків (опікунів) учнів (1 чоловік та 31 жінка).
Серед респондентів переважають учні, які добре навчаються - 8 учнів 88,8% (4 класу), 11 учнів 91,6% (8 класу), 7 учнів 77,7% (10 класу).
Щодо педагогів, то із 22 респондента, які взяли участь у дослідженні 5 (22,7%) є учителями природничо-математичного циклу, 7 (31,82%) учителями гуманітарних дисциплін (мови, літератури, історії, мистецтв) та фізичної культури, 4(18,18%) учителя початкових класів, 6 (27,2%) педагогічних працівників, які безпосередньо відповідають за виховання в масштабі закладу ( педагог-організатор, асистент учителя, шкільний психолог, соціальний педагог, заступник директора з виховної роботи).
Більшість учасників – це учителі зі стажем понад 20 років – 13 (59,09%).
3 (13,64%) – працівники із педагогічним стажем від 11 до 20 років, 6 (27,27%) – працівники із педагогічним стажем до 10 років.
Щодо категорії, то 2 (9,09%) – це вчителі вищої категорії, 16 (72,73%) вчителі 2 або 1 категорії і 4 (18,18%) – спеціалісти.
Слід відзначити, що батьки відповідально віднеслися до анкетування і більша їх частина його пройшла – 32 особи. Це переважно жінки – 31 (96,88%), чоловіків – 1 (3,13%). Більшість опитаних із батьківської спільноти – віком від 36 до 45 років – 23 (71,88%), до 35 років – 6 (18,75%) і особи віком 46 і більше років – 3 (9,38%).
Виконавці дослідження ставили перед собою наступні ключові (дослідницькі) запитання:
Критерії оцінювання освітнього середовища як виховного
простору:
Для дослідження у школі був розроблений графік його проведення:
Учні 4 класу займалися у комп’ютерному класі з 09.25 по 10.10 год., 8 клас - з 10.30 по 11.15 год., 10 клас - з 11.35 по 12.20 год. Керівником анкетування, згідно наказу директора школи, була призначена заступник директора з навчально-виховної роботи Кузняк І.Є. Виконавцями дослідження були призначені працівники закладу: педагог-організатор,шкільний психолог, соціальний педагог та учитель інформатики, що забезпечував технічні умови проведення анкетування.
Анкетування учнів 4, 8 та 10 класу відбулося під керівництвом інструктора на визначених школою уроках, у присутності психолога відділу освіти, молоді та спорту Сокальської міської ради Воробей С.І. Попередньо психолог продемонструвала дітям відео, розміщене на порталі «Оцінювання якості освітнього середовища ЗЗСО» та провела з ними бесіду про призначення та специфіку анкетування. Завданням психолога було унеможливити або
мінімізувати стрес учнів – учасників опитування.
Учитель інформатики роз’яснив учням, для чого проводиться дослідження та як слід виконувати анкету. Було наголошено, що анкетування анонімне і обрані учнями відповіді не будуть відомі ані учителям, ані батькам.
Після вступного пояснення, вчителем інформатики було висвітлено на екрані логін і пароль, що дозволив учням увійти в програму та розпочати анкетування.
Діти виконували анкету впродовж 45 хвилин. Насамперед вони обирали категорію учасника (4-ий клас, 8-ий клас, 10-ий клас), вводили відповідний логін і пароль, а тоді відзначали на власний розсуд відповіді на запитання. Анкета складалася з двох частин. Виконавши першу, учень/учениця натискав кнопку «відправити дані». Це дозволило йому/їй отримати доступ до другої частини анкети (натиснувши кнопку «частина 2») та дати відповіді на поміщенні запитання. Завершивши анкетування, учень/учениця обов’язково натиснув/натиснула кнопку «завершити анкетування» (тільки за цієї умови результати анкетування цього респондента були збережені в базі даних). Підтвердженням того, що анкета прийнята, був напис на екрані монітора: «Дякуємо за щирі правдиві відповіді!».
Анкетування педагогічних працівників відбулося на призначеній педраді та за участі директора школи. Учасниками опитування були дирекція, учителі - предметники, учителі початкових класів, а також інші педагогічні працівники школи; асистент вчителя, шкільний бібліотекар та психолог, керівники гуртків, педагог - організатор, соціальний педагог.
Перед початком анкетування заступник директора пояснила учителям призначення та процедуру дослідження. Вона наголосила, що анкетування анонімне і обрані педагогами відповіді не будуть доведені до відома дирекції. Також звернула увагу педагогів на те, що доступ до результатів дослідження є
тільки у директора школи та керівників органів управління освітою територіальної громади і району, а результати дослідження будуть оприлюднені у формі звіту про самооцінювання якості освітнього середовища як виховного простору. Інші заклади загальної середньої освіти, які беруть участь у цьому дослідженні, не матимуть доступу до результатів анкетування нашого закладу. Оцінку стану освітнього середовища нашого закладу як виховного простору педколектив має провести сам.
Анкетування батьків (опікунів) учнів 4, 8 та 10 класу відбулося у той самий день, що й анкетування учнів та педагогів. Батьки самі обирали час для виконання анкети. Про проведення опитування та його організацію класні керівники учнів 4, 8 та 10 класу повідомили батьків напередодні. Учителі, які інформували батьків (опікунів), повідомили, що анкетування анонімне і обрані респондентами відповіді не будуть доведені до відома вчителів і дирекції. Класні керівники надіслали батькам відповідну інструкцію і роз’яснили респондентам, як слід виконувати анкету. Покликання, логін і пароль для входу в програму батьки (опікуни) учнів отримали в день проведення анкетування у закладі, вранці. Доступ до анкет для них був відкритий до 24.00 години.
Для проведення оцінки стану освітнього середовища закладу директор утворив робочу групу у складі:
Кузняк Ірина Євгенівна – заступник директора школи;
Демідонт Ірина Богданівна – педагог-організатор;
Приступа Людмила Ярославівна – психолог;
Борковська Марія Володимирівна – соціальний педагог;
Лаврін Дмитро Михайлович – вчитель інформатики
РОЗДІЛ ІІ
Ключове запитання 1: У якій мірі виховний простір закладу є безпечним і унеможливлює заподіяння фізичної майнової та моральної шкоди учасникам освітнього процесу
Теза: У загальноосвітньому навчальному закладі станом на сьогодні створені майже повністю умови, що роблять безпечним виховний простір та комфортне середовище для життєдіяльності здобувачів освіти.
Безпечним простір визнали: десятикласники – 19,8%, восьмикласники – 55%, четвертокласники – 60%, батьки – 20,1%, вчителі – 19,4%
Аргументи та факти: Безпечною для власного фізичного, соціального і духовного розвитку рідну школу визнали більшість опитуваних учнів, учителів та батьків.
Щодо першого конкретного запитання анкети “Чи подобається тобі відвідувати школу?” Більшість десятикласників пояснюють свою зацікавленість школою у спілкуванні з шкільними друзями - 8 (88,89%) і лише один респондент відповів, що йому цікаво вчитися 1 (11,11%). Майже так само прозвучали відповіді восьмикласників: 8 (66,7%) подобається проводити час із друзями; 4 (41,7 %) - їм цікаво вчитися. Учні 4-их класів позитивно сприймають відвідування школи: через любов до навчання – 4(44,44%) ,5 (55,56%) - бажають проводити час з друзями.
На питання “ Чи смакує тобі гаряча їжа, спожита у шкільній їдальні?”
3 (33,3%) десятикласників відповіли,що завждисмачноготують, 3 (33,33%) - висловили думку, що деякі гарячі страви смачні, а деякі ні; 3 (33,3%) - не харчуютьсяушколі,причинневказали.Авосьмикласникивідповіли:
5(41,7%) - завжди смакує , 5 (41,6%) - інколи, 1(16,7%) - не харчується.
Відповіді четвертокласників були такими: 3 (33,33%) – завжди смачна, 5 (55,56%) – переважно підігріта і доволі смачна, 1(11,11%) - вважає, що їжа рідко коли смачна. Респонденти-батьки висловили свою думку про те, що їхнім дітям завжди смакує у їдальні - 12 (37,5%); частіше смакує, аніж ні - 10 (31,25%); лише 5 (15,63%) - відповіли, що не смакує.
Щодо теплового режиму у школі, то відповіді 10-го класу були такими: завжди тепло – 7(77,78%); у деяких кабінетах було холодно – 2 (22,22%). 6(50%) опитаних восьмикласників відповіли, що завжди тепло; 5(41,67%) - у деяких кабінетах холодно; 1(8,33%) – холодно, 7(77,78%) четвертокласників відповіло, що завжди тепло; 1(11,11%) – вважає, що достатньо тепло; 1(11,11%) – не достатньо тепло.
Батьки (опікуни), які взяли участь в анкетуванні висловилися щодо теплового режиму так: 29 (90,63%) – тепло; 3 (9,38%) – не завжди тепло. Ці ж респонденти при оцінюванні освітлення шкільних приміщень визначилися з думкою: 29 (90,63%) – світла достатньо для читання і письма, 2 (6,25%) – не завжди достатньо і 1(3,13%) – не достатньо .
На питання щодо використання учнями шкільних комп’ютерів та ноутбуків батьки відповіли: 22 (68,75%) - є можливість завжди скористатися технічними засобами; 6 (18,65%) - не завжди і 4 (12,5%) - не мають такої можливості.
На рахунок чистоти у класних приміщеннях 28 (87,50%) батьків визнали, що в класах завжди прибрано: 4 (12,5%) - прибрано не завжди. Учні 4-их класів, а саме 5 (55,56%) вважають, що завжди чисто; 3(33,33%) – регулярно прибирають, в класі переважно чисто; 1(11,11%) – рідко коли чисто.
У шкільних туалетах неприємний запах здебільшого відсутній. На запитання «Чи відчуває Ваша дитина неприємний запах у шкільному туалеті - 17 (53,13%) батьків відповіли – ні; не завжди - 9 (28,13%) і так 6 (18,75%) респондентів.
На запитання «Чи медичне обслуговування учнів та педагогів закладу освіти відповідає нормам?» відповіді респондентів-учителів були такими:
1 (4,55%) – повністю відповідає і 14 (16,63%) – частково відповідає, 6 (27,27%) – важко відповісти, 1 (4,55%) – ні.
На ряд запитань щодо поведінки в умовах надзвичайних ситуацій учителі відповіли таким чином:
«Чи обізнані учні з правилами поведінки під час пожежі, повітряної тривоги та ін.?». Так – 22(100%)
«Чи проходили Ви навчання з питань надання першої домедичної допомоги». Так – 19 (86,36%); ні – 2 (9,09%); не знаю – 1 (4,55%).
«Чи забезпечують наявні фільтри, антивірусні програми та інші заходи безпечний доступ до мережі Інтернет?». 18 (81,82%) респондентів відповіли так, ні – 1(4,55%), а 3 (13,64%) – не знаю.
«Чи розглядається питання безпечного користування Інтернетом на уроках або в позаурочний час?». Так – 17 (77,27%) опитаних, а 2 (9,09%) – відповідь ні, 3 (13,64%) – не знаю.
«Чи вивчається думка дітей про умови навчання та якість викладання?».
Так – 19 (86,36%), ні – 1 (4,55%), 2 (9,09%) – не знаю.
«Чи знають діти обов’язки та права учнів?» 19 (76,36%) відповіли так, а 2 (9,09%) – не знаю, 1 (4,55%) – ні.
«Чи були залучені до розроблення програми розвитку закладу освіти представники або лідери учнівської та батьківської спільноти?». Так – 12 (54,55%), 2 (9,09%) - ні і 8 (36,36%) – не знаю.
Щодо проблеми шкідливих звичок у межах шкільної території респонденти десятикласники на питання «Як часто траплялися цього року або під час Ваших минулорічних подорожей, учнівських вечорів або інших шкільних заходів такі випадки?»: куріння цигарок – 8 (88,89%) – ніколи не курили і не бачили випадків тютюнопаління на території школи; 1 (11,11%) – інколи бачили.
Восьмикласники дали відповіді: 11 (91,67%) – що ніколи самі не курили і не бачили випадків тютюнопаління на території школи, 1 (8,33%) – бачили інколи.
Респонденти-батьки щодо цієї проблеми висловили таку думку: куріння поблизу школи трапляється рідко – 2 (6,25%), 1 (3,13%) – досить часто, 29 (90,63%) – тютюнопаління поблизу школи немає.
Учителі долучилися до розгляду цього питання і дали відповідь: 20 (90,91%) – куріння поблизу школи немає, 2 (9,09%) – що тютюнопаління біля школи трапляється рідко.
Щодо вживання алкогольних напоїв відповіді десятикласників були такими: 9 (100%) – ніколи не бачили вживання алкогольних напоїв поблизу школи. Восьмикласники на таке ж запитання відповіли: 11 (91,67%) – ніколи не бачили, що розпивають алкогольні напої, 1 (8,33%) – інколи. Ніколи не бачили вживання алкоголю на території школи, де навчаються їх діти – 31 (96,88%), 1 (3,13%) – рідко; 21 (95,45%) учителів ніколи не бачили розпивання алкогольних напоїв, 1 (4,55%) – рідко.
Досліджуючи питання конфліктних ситуацій між однолітками, учнями і учителями, дійшли висновку, що розбірок між учнями або бійок ніколи не було. Ніколи - вважає 5 (55,56%) десятикласників, 4 (44,44%) – траплялися інколи. А восьмикласники вважають, що бійок між учнями ніколи немає – 4 (33,33%) учнів, 7 (58,33%) – інколи, 1(8,33%) – досить часто
Батьки-респонденти визначилися – цькування учнів немає – 20 (62,5%) особи, 11 (34,38%) – трапляється рідко і 1 (3,14%) – досить часто.
Відповідаючи на такі ж питання учителі вважають, що знущань над учнями у школі немає – 10 (45,45%), рідко – 12 (54,55%).
На підставі результатів анкетування різних категорій учасників освітнього процесу (учнів 4, 8 та 10 класів, батьків, учителів) можна стверджувати, що в закладі освіти переважно сформоване безпечне й комфортне освітнє середовище. Рівень безпеки охоплює кілька важливих аспектів:
Фізична безпека:
Соціальна безпека:
Інформаційна безпека:
Медичне обслуговування:
З огляду на наведені дані, можна зробити висновок, що виховний простір школи загалом є безпечним, хоча деякі аспекти потребують подальшого вдосконалення (зокрема, покращення харчування, підвищення медичного супроводу, залучення батьків до управлінських процесів).
Ключове запитання 2: Наскільки в школі захищена людська гідність та який рейтинг рівня довіри?
Теза: станом на час дослідження виховний простір, в якому панують повага до прав дітей, їх людської гідності, справедливість та висока педагогічна культура, майже повністю захищена.
Сповненим довіри простір визнали: десятикласники – 16,3 %, восьмикласники – 70%, четвертокласники – 90 %, батьки – 17,7 %, вчителі – 18,3%
Аргументи та факти:
Захищений морально – виховний простір школи визнали переважна більшість опитуваних учнів, батьків та педагогів, а рейтинг довіри між учасниками навчально – виховного процесу в закладі достатньо високий.
Досліджуючи проблему захищеності гідності та прав учнів, а також рейтингу довіри у навчальному закладі було одержано таку інформацію.
На питання «Кому з педагогів Ви довіряєте на скільки, що можете попросити поради, звернутися за підтримкою?» десятикласники відповіли: 3 (33,33%) – класному керівникові, 5 (55,56%) – керівнику школи чи його заступнику, 2 (22,22%) – декільком вчителям, 1 (11,11%) – нікому.
Восьмикласники підтримали вибір старшокласників і зазначили : 3 (25%) – довіряють класному керівникові, 1 (8,33%) – багатьом вчителям, 4 (33,33%) – декільком вчителям,1 (8,33%) – тільки одній вчительці, 5 (41,67%) – нікому.
Четвертокласники відповіли наступним чином: 2 (22,22%) – керівнику школи та його заступнику, 3 (33,33%) – довіряють майже усім учителям, 1 (11,11%) – тільки одному вчителеві, 1 (11,11%) – лише класному керівникові.
«Чи склалися між учителями і батьками ( опікунами) учнів довірливі відкриті взаємини?» 19 (59,38) респондентів – батьків відповіли, що так – педагоги та дирекція разом з батьками вирішують проблеми, довіряють одне одному, 12 (37,5%) – радше так (проте буває таке, що педагоги чи дирекція воліють вирішувати всі питання самі і 1 (3,13%) – ні.
У стінах школи створено довірливі відносини між дирекцією та вчителями, Про це свідчать відповіді педагогічних працівників – 10 (45,45%) так, радше так – 10 (45,45%), 1 (4,55) – важко відповісти і 1 (4,55%) – радше ні.
Щодо питання «Чи використовували ви можливість поспілкуватися зі шкільним психологом?» 5 (55,56%) десятикласників відповіли - ні, проте знають, що готові звернутися за потреби, 4 (44,44%) респондентів відповіло, що у нас немає шкільного психолога спілкувалися.
Учителі вважають, що учасники навчально – виховного процесу школи можуть за потреби скористатися послугами шкільного психолога. 14 (63,64%) учителів відповіли , що психолог відстежує психологічний стан дітей протягом усього періоду їхнього навчання, 9 (40,91%) вважають, що психолог складає психологічну характеристику дітей, 8 (36,36%) – просвітницька діяльність, 8 (36,36% ) – кажуть, що вона займається профілактикою злочинності і шкідливих звичок серед підлітків, 1 (4,55%) – виконує лише доручення дирекції, 1 (4,55%) – у нашому закладі немає практичного психолога.
На питання анкети «Якщо вам складно було зрозуміти якусь тему на уроці, чи учителі допомагали вам у ній розібратися?» десятикласники вважають так: 7 (77,78%) - так, учителі завжди заохочують запитувати додаткових пояснень, 2 (22,22%) – інколи, це залежить від учителі і теми. На це ж запитання 9 (75%) восьмикласників відповіли, що учителі завжди заохочують їх звертатися за додатковою допомогою у поясненні незрозумілих тем, 3 (25%) – інколи звертаються , бо це залежить від учителя і теми.
На подібне за змістом питання учителі – респонденти відповіли: 10 (45,45%) - часто, 11 ( 50%) – інколи, 1 ( 4,55%) – ніколи.
Проаналізувавши питання щодо згуртованості шкільної родини заради спільної мети, ми отримали такі результати:
12 (37,5%) батьків – учасників анкетування вважають, що так, згуртовані, 15 (46,88%) - швидше так, ніж ні.
2 (6,25%) – не змогли дати відповідь на це запитання.
3 (9,38%) – не знаю.
Четвертокласники на питання «Як реагували вчителі на їх помилки?», відповіли, що здебільшого спокійно, самі допомагали виправити помилку - 6 (66,67%), 2 (22,22%) вважають, як коли/іноді спокійно, 1 (11,11%) – іноді сердились.
На питання «Чи вчителі переходили в розмові з тобою чи іншими учнями на крик, погрожували чи ображали?) восьмикласники відповіли так: 7 (58,33%)- відповіли, що буває , вчителі сердяться на нас , але не погрожують і не ображають, 1 (8,33%) - більшість вчителів часто кричить на нас , але не ображають, 3 ( 25%) - стверджує, що більшість учителів кричить на нас, якщо ми відволікаємося чи заважаємо проводити урок, 1 (8,33%) – є вчителька, яка безпідставно кричить на учнів, погрожує та обзиває.
На запитання батькам «Чи знають вони випадки максимум річної давності, коли б педагогічні працівники виявляли неповагу до учнів, принижували їхню гідність?», 24 (75%) відповіли, що таких випадків не знають, 7 (21,88%) - іноді таке траплялося, 1 (3,13%) – таке часто траплялося.
Згідно відповідей батьків 23 (71,88%) – у школі прозора система оцінювання, 6 (18,75%) – вважають, що система оцінювання прозора не завжди , 3 (9,38%) – важко відповісти. На думку більшості батьків, вчителі завжди пояснюють чому поставили ту чи іншу оцінку.
Проаналізувавши проблему взаємовідносин між педагогами та батьками , можна зробити такий висновок: 19 (59,38%) стверджують що педагоги та дирекція разом з батьками вирішують проблеми та довіряють одне одному, 12 (37,5%) – вважає, що педагоги чи дирекція вирішують всі питання самі і лише 1 (3,13%) – стверджує, що стосунки не є довірливими, батьківський колектив буває незадоволений роботою адміністрації та навпаки.
На запитання «Якими є повсякденні взаємини між учасниками освітнього процесу у закладі, де навчається ваша дитина?» батьки відповіли так; 26 (81,25%) вважає, що взаємини між однокласниками є товариські та довірливі, 5 (15,63%) вважають, що взаємини між однокласниками є партнерські та між ними існує співпраця, 1 (3,13%) відповіли, що взаємини між однокласниками не рівні, трапляються конфлікти. 15 (46,88%) респондентів батьків переконані, що між учнями та педагогами існують товариські та довірливі взаємовідносини, 16 (50%) відповіли, що взаємини між учнями та педагогами партнерські і між ними існує співпраця, 1 (3,13%) відповіли, що взаємини нерівні , трапляються конфлікти. 16 (50%) батьків стверджують що між педагогами і батьками взаємини є довірливі і товариські, 16 (50%) – партнерські, між ними існує співпраця. 14 (43,75%) батьків відповіли, що взаємини між дирекцією і батьками товариські та довірливі, 18 (56,25%) – партнерські і існує співпраця.
Батьки респонденти визначилися з власним поглядом на питання щодо питання «Чи може ваша дитина розраховувати на розуміння, підтримку педагогів, якщо звернеться із особистими запитаннями або проханням про допомогу?», 11 (34,38%) вважає, що дитина може отримувати допомогу від будь-кого, 15 (46,88%) – від більшості учителів, 6 (18,75%) – можливо від декого.
Вчителі, відповідаючи на запитання « Чи бувало, що впродовж року вони виявляли неповагу до учнів та принижували їх гідність?» - 19 (86,36%) – сказали , що ні ніколи не траплялося, 3 (13,64%) – іноді таке траплялося.
Результати анкетування показали, що більшість учнів часто звертаються і з особистими запитаннями та проханням про допомогу. 10 ( 45,45%) вчителів вважають, що учні часто звертаються; 11 ( 50%) – інколи звертаються і 1 ( 4,55%) – ніколи не звертаються; 9 (100%) четвертокласників відповіли, що завжди можуть звернутися до вчителів з особистими запитаннями.
Дослідження виявило, що у закладі є довірливі, міжособистісні взаємини між педагогами. Відповіді розділилися порівно: 11 (50%) вчителів вважає, що характер міжособистісних відносин між працівниками школи – товариські, довірливі; ще 11 (50%) – відносини партнерські, найчастіше взаємоспівпрацюють ;
Щодо характеру міжособистісних відносин між дирекцією та учителями 10 (45,45%) вважають їх –– товариськими, довірливими;
11 (50%) – відносини партнерські, найчастіше взаємоспівпрацюють;
1 (4,55%) – відносини нерівні, трапляються конфлікти;
Характер міжособистісних відносин між учнями і вчителями
є товариськими та довірливими. Про це свідчить 10 (45,45%) відповідей учителів. Частина вчителів 12 ( 54,55%) вказала, що відносини партнерські, найчастіше взаємоспівпрацюють.
Характер міжособистісних відносин між учнями школи, на думку вчителів, є таким: 15 (68,18%) респондентів вважає їх товариськими та довірливими; 6 ( 27,27%) вчителів вважають відносини партнерськими,учні найчастіше взаємоспівпрацюють; 1 (4,55%) – відносини нерівні, трапляються конфлікти;
Партнерські відносини «педагоги – батьки і батьки – педагоги» вважають довірливими 9 (40,91%) респондентів; партнерські, найчастіше співпрацюють – 13 (59,09%).
Характер взаємовідносин між дирекцією та батьками (опікунами) товариськими та довірливими вважають 7 (31,82%) опитаних, а 15 (68,18%) вважають їх партнерськими, найчастіше співпрацюють.
Дирекція школи усяко підтримує ініціативи педагогів, що стосується освітнього процесу. Так вважають 11 (50%) педагогів, 9 (40,91%) учителів вважають, що дирекція підтримає ініціативу, якщо цю пропозицію схвалюють інші педагоги. Проте 1 ( 4,55%) респондент вважає, що дирекція інколи підтримує, переважно не заважає втілювати задумане і 1 (4,55%) – важко відповісти.
На питання щодо допомоги адміністрації школи у вирішенні конфліктів між учнем (класом) та педагогами – 5 (22,79%) дали відповідь «запобігала конфліктам, бо відслідковує навчальний процес»; 11 (50%) вказали, що вживала заходів, коли щось подібне траплялося; 5 (22,73%) – допомагала, коли зверталися з подібним і лише 1 (4,55%) – не стежила за поведінкою учнів на уроках.
На основі дослідження можна зробити висновки, що в навчальному закладі створено виховний простір, у якому майже достатньо захищена людська гідність, рівність , справедливість, повага до прав дітей та інших учасників освітнього середовища. Педагоги, батьки, учні злагоджено співпрацюють та довіряють один одному
Згідно з опитуванням, директор закладу, заступники, педагоги, класні керівники виявляють приязнь і повагу до дітей. Вони ввічливі, стримані, допомагають виконувати завдання, дають поради, враховуючи право учня на помилку. Здобувачі знань у такій атмосфері почуваються комфортно, сповнені довіри, впевнені в собі, комунікабельні, відкриті до спілкування, готові розкривати свій інтелектуальний та творчий потенціал.
У процесі аналізу відповідей учнів встановлено, що в більшості випадків у школі дотримуються принципів поваги до людської гідності, а також підтримується позитивний рівень довіри між учасниками освітнього процесу. Значна частина учнів вважає, що до них ставляться з повагою, їхню думку враховують, а атмосфера в закладі освіти є безпечною й комфортною для розвитку особистості.
Проте результати анкетування також вказують на наявність окремих ситуацій, у яких учні відчувають порушення їхніх прав або недостатню підтримку з боку вчителів. Це свідчить про потребу поглиблення співпраці між педагогами та учнями, впровадження більш ефективних механізмів зворотного зв’язку, а також формування більш емпатійного шкільного середовища.
Щодо рівня довіри, то більшість учасників опитування відзначили достатній або високий рівень довіри до педагогів і адміністрації школи. Це є позитивним показником, який свідчить про наявність здорових комунікаційних відносин у шкільній спільноті. Водночас, для досягнення ще вищих результатів, рекомендовано продовжувати роботу над створенням умов, де кожен учень почуватиметься почутим, важливим та захищеним.
Ключове питання 3: На скільки у шкільному закладі захищений демократичний виховний простір, гарантоване право учасників навчально-виховного процесу в житті освітньої спільноти?
Теза: у загальноосвітньому навчальному закладі станом на сьогодні склалися умови майже повноцінних гарантій захисту демократичних відносин. Учні, учителі та батьки є рівноправними учасниками освітнього процесу. Їх взаємовідносини відповідають вимогам чинного законодавства до управління ЗЗСО
Демократичним простір визнали: десятикласники – 16,3%, восьмикласники – 45%, четвертокласники – 45%, батьки – 15,4%, вчителі – 16,1%
Аргументи і факти:
Повноправними носіями прав і обов’язків учнів, учителів та батьків в освітньому середовищі вважають себе майже усі учасники освітнього процесу. Свобода особистого висловлювання зазвичай не обмежується.
У навчальному закладі гарантується право участі (педагогів, учнів, батьків) в житті освітньої спільноти, не обмежується свобода висловлювання та усяко підтримується діяльність учнівського самоврядування.
На питання “У виборах до яких органів учнівського самоврядування Ви брали участь?”. - 6 (66,67%) респондентів десятикласників брали участь у виборах старости класу, 3 (33,33%) – керівника учнівської спільноти школи, 1 (11,11%) – делегатів до органу учнівського самоврядування, 2 (22,22%) – не брали участі в жодному з голосувань і 1 (11,11%) респондент зауважив, що минулого навчального року не було виборів до учнівського самоврядування. На це ж запитання восьмикласники дали такі відповіді: 5 (41,67%) – на очільника класу, 1 (8,33%) – на посаду президента учнівської спільноти, 6 (50%) – не брали участі в голосуванні.
На запитання “Чи знаєш Ти правила, за якими у школі організовано учнівське самоврядування?” 2 (22,22%) четвертокласники відповіли
позитивно; 6 (66,67%) не впевнені, що знають; проте 1 (11,11%) – не знають. Це зумовлено тим, що органи учнівського самоврядування починають діяти в нашій школі з 5 класу.
Щодо проблеми вирішального впливу на вибір учня віддати свій голос за кандидата до органу учнівського самоврядування десятикласники відповіли, що важливою є думка товаришів/товаришок 5 (55,56%) і їх підтримали 3 (25%) восьмикласників; дослухаються поради вчителя або інших дорослих 1 (11,11%) десятикласники і 3 (25%) восьмикласників; проте 5 (55,56%) десятикласники та 4 (33,33%) восьмикласників звертають увагу на особисті якості кандидата/кандидатки (ініціативність, відповідальність, наполегливість та інше). Проте 3(33,33%) десятикласників відповіли, що на їхній вибір вплинула програма дій кандидата до учнівського самоврядування і лише 1 (8,33%) респондент 8 класу вказав те саме.
Відповіді на запитання «Як Ви оцінюєте чергові вибори до органів учнівського самоврядування, які відбулись цього року?» були такими:
7 (77,78%) десятикласників вважають, що вибори проходили з повним дотриманням процедури, повністю згідні з ними 8 (66,67%) восьмикласників; Їх підтримали батьки – 27 (84,38%) і вчителі 15 (68,18%). 2 (16,67%) учнів восьмого класу вважає, що були незначні порушення, їх підтримало 3 (13,64%) вчителів та 1 (3,13%) – батьки. Проте 2 (22,22%) десятикласників та 1 (8,33%) восьмикласник і 3 (9,38%) батьків, а також 3 (13,64%) вчителів відповіли, що виборів до органів учнівського самоврядування не було.
На запитання “Як би Ви особисто оцінили ставлення педагогів школи, насамперед дирекції, до учнівського самоврядування” 5 (55,56%) респондентів 10 класу і 6 (50%) восьмикласників відповіли, що керівництво та вчителі завжди зважають на рішення органів учнівського самоврядування, на думку
учнів; 3 (33,33%) учасників анкетування 10 класу та 2 (16,67%) – 8 класу вважають, що керівництво та вчителі переважно зважають на рішення органів учнівського самоврядування, 1 (11,11%) респондент десятого класу та 2 (16,77%) восьмикласників вважають, що окремі керівники та вчителі не зважають на рішення органів учнівського самоврядування, лише 1 (8,33%) восьмикласник вважає, що ні керівники, ні вчителі не зважають на рішення органів учнівського самоврядування, 1(8,33%) восьмикласнику важко відповісти на це питання.
Більшість опитаних респондентів на питання “Чи органи учнівського самоврядування школи звітували про роботу за минулий навчальний рік?” дали позитивну відповідь. Це – 7 (77,77%) десятикласників, 6 (50%) восьмикласників і 17 (77,3%) педагогів, 2 (22,22%) респондентів вказали, що їм байдуже на звіт учнівського самоврядування, їх підтримали 3 (25%) восьмикласників, а 6 (27,27%) педагогів та 3 (25%) учнів 8 класу відповіли, що ніхто не звітував.
Про користь від минулорічної діяльності органу учнівського самоврядування школи, його чинного складу учасники анкетування дали наступні відповіді:
1 (11,11%) учнів 10 клас, 5 (22,73%) вчителів і 5 (41,67%) учнів 8 класу вказали, що орган учнівського самоврядування ухвалив розроблені самими учнями важливі рішення/документи; 3 (33,33%) десятикласників сказали, що дієво представляв інтереси учнівства на педагогічній раді, їх підтримали 2 (16,67%) восьмикласників та 3 (13,67%) вчителів; регулярно відстоює права учнів та інформує про способи та інструменти захисту своїх прав і свобод 1 (11,11%) – учні десятого класу і такої ж думки 6 (27,27%) педагогів. 1 (11,11%) десятикласників, 2 (16,67%) восьмикласників та 3 (13,64%) вчителів вважають, що орган учнівського самоврядування проводив ряд акцій для привернення уваги вчителів і батьків до проблем учнівства. 5 (55,56%) учнів 10 класу вважає, що учнівське самоврядування проводило ряд цікавих та пізнавальних заходів, так само вважає 3 (25%) восьмикласників та 15 (68,18%) педагогів. Проте є респонденти, які вважають, що учнівське самоврядування не потрібне: 3 (25%) восьмикласників та 1 (4,55%) вчителів.
Батьківська спільнота, опрацьовуючи питання “До яких органів громадського самоврядування закладу Ви особисто чи Ваші рідні обирали представників?” відповіли таким чином:
22 (68,75%) батьків – до органів самоврядування класу (батьківського комітету);
7 (21,88%) – до батьківського самоврядування закладів освіти;
2 (6,25%) – до обох вищеназваних органів батьківського самоврядування;
4 (12,5%) – до жодного з вищеназваних. Проте є й такі, які вказують, що виборів не було, це 2 (6,25%) батьків
У розробленні офіційних документів закладу батьки-респонденти та учителі відповіли, що брали активну участь, а саме:
стратегії/програми розвитку закладу допомагали розробляти 6 (18,65%) батьків та 9 (40,91%) - учителів; річний план роботи закладу 2 (6,25%) батьків
і 8 (36,36%) - учителів; освітні та виховні програми 10 (31,25%) батьків і 19 (86,36%) вчителів.
Є й такі, що у розроблені жодного з названих документів ні вони, ні їх рідні участі не брали. Батьки – 16 (50%) , учителі – 3 (13,64%).
Учительська спільнота закладу бере активну участь у розробленні: процедури внутрішньої системи забезпечення якості освіти закладу – 3 (13,64%); освітньої програми – 11 (50%); виховної програми – 8 (36,36%); правил внутрішнього розпорядку – 5 (22,73%).
На думку учителів закладу учнівство має можливість спільно висловлювати свою думку про заклад, взаємини з педагогами. Проте свідчать такі дані: так – 11 (50%); радше так - 11 (50%).
Освітянська спільнота охоче підтримує учнівство у моментах проведення окремих заходів під власну відповідальність : так – 9 (40,91%), радше так – 9 (40,91%), важко відповісти – 4 (18,18%).
На запитання “Чи прозора система оцінювання у школі?” майже усі респонденти – учителі відповіли, що так – 20 (90,91%), радше прозора – 1 (4,55%), 1 (4,55%) – важко відповісти.
Більшість опитаних учителів, а це 17 (77,27%) ніколи і ні від кого не відчували тиску, 4 (18,18%) – від керівника закладу, 2 (9,09%) – від заступника директора школи, 2 (9,09%) – відчували тиск від окремих учнів, батьків або інше.
Відповіді учителів закладу на ряд запитань, що стосується дій, які підпадали б під визначення( булінгу, мобінгу, правопорушень свободи совісті, лицемірство, наклеп, хабарництво) є наступними:
мобінг (психологічний тиск дирекції на працівника) - 14 (63,64%) – ніколи; 8 (36,36%) – інколи;
дискримінація за расовою або етнічною ознаками – 22 (100%) – ніколи; сексизм (дискримінація за статевою ознакою) – 21 (95,45%) – ніколи, 1 (4,55%) - інколи;
порушення права на свободу совісті та віросповідання – 22 (100%) – ніколи;
несправедлива оцінка дирекцією окремих педагогів – 12 (54,55%) – ніколи, 8 (36,36%) сказали інколи, 1 (4,55) – дуже часто і 1 (4,55%) – досить часто;
булінг (цькування педагогів батьками) / учнями – 19 (86,36%) – ніколи і 3 (13,64%) – інколи;
наклеп (поширення завідомо неправдивої інформації, що ганьбить педагога, дитину, її батьків) – 20 (90,91%) – ніколи, а 2 (9,09%) – інколи;
академічний плагіат: ніколи – 21 (95,45%), 1 (4,55%) – інколи;
лицемірство (невідповідність слів, учинків педагогів або батьків учнів їхнім справжнім намірам чи почуттям) - 17 (77,27%) – ніколи, 4 (18,18%) - інколи і 1 (4,55%) вважає досить часто.
Усі педагоги закладу, а це 22 (100%) вважають, що хабарництво (пропозиція родичами учнів, іншими особами хабаря директору, заступникові директора школи, педагогові) не має місця у школі.
Опрацювавши відповіді на запитання щодо захисту прав і свобод учнів, зокрема тих, що визначені у Конституції (статуті) шкільної учнівської спільноти, ми зрозуміли, що більшість учасників опитування схильні до думки, що загалом захищені - це 4 (44,44%) - учнів 10 класу та 4 (33,33%) - восьмикласників, проте, є й думка, що інколи доводиться відстоювати свої права - 3 (33,33%) вважають десятикласники та 3 (25%) – восьмикласників, 1 (11,11%) десятикласник і 4 (33,33%) - восьмикласників вважають, що більшість прав треба відстоювати. 1 (11,11%) десятикласник вважає, що права загалом не захищені, їх дуже важко відстояти, а 1 (8,33%) восьмикласник вважає, що права захищені формально і їх доводиться відстоювати.
Рівень демократичності у нашому закладі достатньо високий. Насамперед, слід відзначити присутність демократичного механізму управління. Компетентність директора школи, заступників та учителів в управлінській сфері на належному рівні. Педагоги переважно враховують думку учнів. Буває , що учителі іноді сердяться на учнів, але не ображають їх. При плануванні виховних заходів класні керівники і педагог-організатор учнівської молоді враховують зацікавленість, інтерес учнів, зважаючи на вікову категорію, уподобання тощо. Анкетування показало, що у класах майже сформовані учнівські колективи. Достатньо сформоване учнівське самоврядування та батьківське самоврядування. Учнівській парламент до дня вчителя провів день учнівського самоврядування, своєю дуже ефективною організацією та цікавою програмою приємно здивував освітян. Учнівське самоврядування розробляє проєкти і дбає про чистоту і порядок у школі, організовує дозвілля, співпрацює із громадськістю, здійснюють благодійні акції та ін. В учнівському середовищі вільно обирають лідерів, без примусу, на засадах приязні та доброзичливості розподіляють обов’язки. На жаль, є у школі поодинокі учні, які не беруть участі в учнівському самоврядуванні, їм не цікава діяльність органу самоврядування. Активно діє учнівське самоврядування у сфері волонтерства та допомоги ЗСУ. За ініціативи президента школи та її помічників було організовано ряд благодійних акцій: концерти, ярмарки, вертепна діяльність, вистави тощо. Згідно з даними анкетування учнів заявили про особистий вибір тематики виховних заходів, з власної волі та ініціативи беруть участь в освітніх справах закладу, вчаться з повагою ставитись один до одного, наслідуючи виховників, які з повагою ставляться до учнів, цінуючи їхню гідність, старшокласники беруть активну участь у розробці шкільної виховної програми. У Савчинській ЗШ І –ІІІ ступенів майже повністю сформований демократичний, освітній простір як виховний. У школі гарантоване право участі батьків у житті освітньої спільноти: не обмежується свобода висловлювання власної думки, пропозицій щодо справ, які впливають на особисте шкільне життя їх дітей. Дієво працює батьківський комітет, батьки беруть активну участь у педрадах, нарадах при директорові, про свідчать такі відповіді батьків на запитання у моніторинговому дослідженні якості освітнього середовища у закладі, які у відсотковому показнику (60%) вважають демократичним освітнє середовище.
На жаль, за даними дослідження у закладі інколи ігноруються демократичні принципи функціонування учнівського самоврядування: виборності при формуванні його органів, публічності та свободи вибору. Мають місце і непорозуміння у спілкуванні між окремими учнями та педагогами, батьками та працівниками школи, Та в цілому освітнє середовище ЗЗСО сповнене довіри.
Ключове питання 4: Наскільки забезпеченні можливості учнів
формували ідентичність політичного українця, патріота й набутий
досвід громадянської поведінки?
Теза: в освітньому закладі станом на сьогодні створено майже повністю умови для формування патріотичного світогляду українця та набуття досвіду громадянської поведінки.
Патріотичним простір визнали: десятикласники – 18,6%, восьмикласники – 75%, четвертокласники – 85%, батьки – 16,5%, вчителі – 15,1%
Аргументи і факти
За результатами анкетування відповіді, що дозволяють визнати виховний простір загальноосвітнього навчального закладу патріотичним, дали більшість опитаних.
У навчальному закладі створені достатньо добрі умови для формування характеру учнів як патріотів-українців та для набуття досвіду їх громадської поведінки.
На запитання “Як гадаєте, чи спроможна ваша школа пробудити в учнів інтерес до історії рідного краю, України, будівничих української держави і культури?” десятикласники відповіли, що так, суджу про те з власного досвіду – 4 (44,44%); не впевнені - 4 (44,44%), але є і такі, що вважають, що сумнівно, бо учителям це досі не вдалось - це 1 (11,11%) респондентів.
На запитання “Якою мовою у закладі освіти спілкуються учителі з учнями (окрім предметів, для вивчення яких необхідна іноземна мова)?” 9 (100%) респондентів 10 класу відповіли, що у навчальному закладі спілкуються виключно державною мовою; їх підтримало 9 (75%) - восьмикласників та 9 (100%) – четвертокласників, такої ж думки - 32 (100%) - батьків та 22 (100%) учителів; проте 3 (25%) восьмикласників вказали, що вчителі здебільшого спілкуються державною мовою (деякі педагоги, адміністрація спілкуються з дітьми іншими мовами).
На запитання “Чи була в школі можливість поспілкуватися з активістами громадських організацій, волонтерами, учасниками бойових дій у російсько - українській війні та відвідувати музеї?” респонденти дали такі відповіді: так, навіть частіше, ніж до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну - 4 (44,44%) - учні 10 класу та 9 (75%) учнів 8 класу. З ними згідні батьки у кількості 28 (87,51%). Зрідка – 3 (33,33%) десятикласників, 1 (8,33%) - восьмикласник, проте, є й такі, у яких не було бажання поспілкуватися - 1 (11,11%) - десятикласник та 1 (8,33%) – восьмикласник, а також дехто відповів ні – 1 (11,11%) – десятикласник та 1 (8,33%) – восьмикласник і 4 (12,5%) - батьків
Учительська спільнота вважає, що здобувачі освіти із захопленням брали активну участь та самостійно організовували вище названі заходи - 8 (36,36%), 13 (59,09%) – з цікавістю та постійно відвідували такі заходи, 1 (4,55%) – по різному.
Опрацювавши відповіді запитань стосовно випадків неповаги до державних символів України з боку учнів або працівників школи ми побачили, що більшість учасників освітнього процесу практично завжди шанобливо ставляться до символіки. Про це свідчать такі дані: завжди - відповіли 8 (88,89%) десятикласників, 6 (50%) – восьмикласників, 26 (81,25%) - батьків та 21 (95,45%) учителів, іноді – 1 (11,11%) - учні 10 класу, 3 (25%) – учні 8
класу, 3 (9,38%) батьків та 1 (4,55%) вчителів.
Щодо проявів вандалізму - свідомого нищення учнями школи насаджень, пам’яток чи громадського, зокрема шкільного майна більшість респондентів дотримуються такої думки, що переважно такого не трапляється. Це 2 (22,22%) – десятикласників та 3 (25%) – восьмикласників, проте2 (22,22%) десятикласників вважають, що пошкодження траплялися, але випадково так само вважає 2 (16,67%) восьмикласників. 5 (55,56%) десятикласників та 5 (41,67%) восьмикласників відповіли – не знаю.
Дещо інший цикл запитань, стосовно символів України, відносно респондентів 8 та 10 класів був запропонований учням 4 класу. Відповіді четвертокласників були такими:
виконують Гімн напам’ять: так - 7 (77,78%); не впевнені - 2 (22,22%);
описують Прапор України: так -7 (77,78%); не впевнені - 2 (22,22%); знають і можуть розповісти про походження малого Герба України: так - 2 (223,22%); не впевнені - 6 (66,67%), ні – 1 (11,11%);
пояснюють цінність історичних постатей: так - 6 (66,67%); 3 (33,33%) - не впевнені;
розуміють значення потрібних слів, жестів, постави при вшануванні державної символіки: так - 5 (55,56%) і 4 (44,44%) - не впевнені.
У закладі проводиться активна системна робота з формування високої патріотичної свідомості, любові до Батьківщини, до всього рідного: мови, історії, видатних українців, поваги до захисників України, меценатів, державотворців.
Особливо сприяння розвитку, почуття патріотизму, приналежності до свободолюбивої української нації активізувалося під час війни в Україні з боку російського агресора. У школі панує дух єдності, волонтерства, розуміння особливої ситуації в країні, прагнення вкласти особисту лепту в наближення Перемоги. Усі учасники освітнього процесу (учні, педагоги, батьки) усвідомлюють свою приналежність до спільноти громадян патріотів України.
Дуже добре станом на сьогодні працює гурток військово-патріотичного спрямування «Сокіл «Джура. Учасники гуртка, на чолі з керівниками, систематично беруть участь у різноманітних заходах патріотичного спрямування. Регулярно проводяться тренінги, практичні заняття із стрілецькою зброєю, зустрічі з медиками районної лікарні, під час яких учні набували досвід з надання медичної допомоги при надзвичайних ситуаціях та вогневих пораненнях. Значну роботу в формуванні характеру майбутніх захисників Вітчизни здійснюють й інші шкільні гуртки (вокальний і спортивний).
Ефективним інструменом формування активної позиції громадянина – українця є учнівське самоврядування. Як свідчать окремі опитування, учні відчули особисту відповідальність за значущі справи, за результат своєї роботи: діти виготовляють окопні свічки, розпалювачі для вогню та плетуть захисні сітки, готують патріотичні подарунки воїнам, складають Великодні та Різдвяні харчові “кошики”, організовують благодійні акції та ярмарки. У більшості випадків вони є самі ініціаторами таких заходів. Їх активно підтримують батьки, педагоги.
Варто згадати про підтримку і взаємодію місцевого храму зі школою. Отці Володимир та Іван є частими гостями на шкільних святах, уроках та тижнях духовності, облаштуванні криївки воїнам УПА у Шмітківському лісі, годинах пам’яті (у лютому відбулося освячення меморіальних дощок загиблих воїнів – випускників школи).
Учнівське самоврядування розробило ряд проєктів патріотичного характеру: «Стежками Героїв Сокальщини» (історія однієї могили криївки воїнам УПА) у місцевому лісі на тлі великої історії України, «Славетні Сини Сокальщини! Герої не вмирають!», (про полеглих героїв російсько-української війни).
Учні почувають себе господарями своєї землі: дбають про чистоту довкілля (акція “Годівничка”, “Первоцвіти просять захисту», «Збережемо природу для нащадків», «День довкілля»). Навесні минулого року вчителі та учні посадили шкільний сад (понад 100 саджанців), упорядковують та доглядають пам’ятні меморіали, пам’ятники, могилу воїнів УПА. Беручи участь у загальношкільних та територіальних заходах, учні набувають лідерських якостей, розвивають такі риси громадянина, як: відповідальність, ініціативність, самостійність, вміння робити вибір, відстоювати свою точку зору. Є й на жаль, поодинокі вияви пасивності або участі у шкільних справах не із соціально значимої мотивації, а для задоволення власних інтересів: щоб “зустрітися з друзями”, “отримати хороші оцінки”, “розважатися” тощо.
Більшість опитаних старшокласників вказали на свою участь у волонтерській
роботі та зацікавленість у зустрічах з волонтерами: 8 клас – 9 (75%); 10 клас – 4
(44,44%) . Їх підтримали педагоги – 12 (54,55%) та батьки 12 (37,5%). У нашій
школі, ще від початку АТО, достатньо розвинутий волонтерський рух «Крила
надії», до складу якого входять учні, вчителі та батьки. Волонтерство для
школярів є невичерпним джерелом набуття громадянської освіти, можливістю
вчитися та сприяти розвитку солідарності в країні, можливістю реалізувати себе
у служінні суспільству. Юний волонтер завдяки соціальній діяльності, набуває
практичні життєві орієнтири, досвід, оволодіває мистецтвом життєтворчості,
саморозвитку особистості.
Слід відзначити актуальність визначених педагогами завдань освітньої
програми патріотичного спрямування та ефективність реалізації цих завдань.
Ключове питання 5: Наскільки у шкільному освітньому середовищі використовуються форми і методи, що є розвивальними і мотивуючими до навчання?
Теза: в навчальному закладі станом на сьогодні є достатньо сприятливі умови для розвивального і мотивуючого навчання, використовуються активні та інтерактивні методи, працює бібліотека; забезпечується розвиток інтелектуального потенціалу всіх суб’єктів.
Аргументи і факти
На шляху до освітнього середовища, що мотивує і розвиває учнів є досягнення у використанні найрізноманітніших активних та інтерактивних методів, роботі гуртків, МАН, систематично проводяться екскурсії, подорожі тощо.
Навчальний процес, як і виховний у школі проходить цікаво та з використанням різноманітних методів. Дуже часто на уроках учні виконують завдання групами або/і парами. Опрацювавши відповіді респондентів на дану тематику ми побачили, що найчастіше цей метод навчання використовують на уроках:
української мови - 4 (44,44%) - 10 та 5 (41,67%) – 8 класи;
літератури (української/зарубіжної) - 5 (55,56%) – 10 та 3 (25%)- 8 класи;
хімії - 8 (88,89%) – 10 та 5 (41,67%) – 8 класи;
географії та біології – 1 (11,11%) 10 та 1 (8,33%) – 8 класи
технології - 3 (33,33%) – 10 та 4 (33,33%) – 8 класи;
фізики - 9 (100%) – 10 та 11 (91,67%) – 8 класи;
історії - 1 (11,11%) – 10 клас;
Відповідаючи на подібне запитання “Як часто ви пропонуєте учням названі види завдань?” учителі-респонденти дали відповіді, що регулярно використовують вище названі види завдань для:
20 (90,91%) – на узагальнення регулярно, 2 (9,09%) – інколи,
13 (59,09%) – на аналіз і порівняння регулярно, 9 (40,91%) – інколи,
16 (72,73%) - на оцінювання регулярно, 6 (27,27%) – інколи,
11 (50%) - для пари/тріади регулярно, 10 (45,45%) – інколи, 1 (4,55%) – ніколи,
9 (40,91%) - для групи учнів 4-6 осіб регулярно, 12 (54,55%) – інколи, 1 (4,55%) – ніколи,
10 (45,45%) - на творче (есе, роздум, твір) регулярно, 9 (40,91%) – інколи, 3 ( 13,64%) – ніколи,
11 (50%) – проєкт регулярно, 10 (45,45%) – інколи; 1 (4,55%) – ніколи.
На запитання “Чи цього семестру вчителі організовували на уроках навчальні дискусії з проблемних питань?” відповіли таким чином:
усі учителі організовували і часто - 1 (11,11%) - учні 10 класу і 3 (25%) - учні 8 класу;
усі учителі, але не часто - 3 (33,33%) - учні 10 класу і 5 (41,67%) - учні 8 класу;
дехто, але часто - 3 (33,33%) - учні 10 класу і 1 (8,33%) - учні 8 клас;
Є й такі учні, які вважають, що важко відповісти на таке запитання - це 2 (22,22%) десятикласників та 1 (8,33%) восьмикласників.
Опрацювавши запитання щодо проводження позаурочного часу зі своїм класом/школою ми отримали різноманітні відповіді: значна кількість опитаних брала участь у всіх заходах, коли мали таку можливість - 6 (66,67%) десятикласникам і 5 (41,67%) восьмикласникам їх підтримали учителі - це 10 (45,45%) респондентів; долучалися лише до окремих заходів, які їх цікавили – 3 (33,33%) десятикласників і 5 (41,67% ) восьмикласників, в цьому їх підтримали 10 (45,45%) вчителів. Є і такі учні, які зазвичай ухиляються від участі у таких заходах - це 1(8,33%) учень 8 класу.
На запитання “Наскільки часто впродовж минулого навчального року Ваші рідні були активними учасниками екскурсій, подорожей, турнірів, олімпіад тощо?” Респонденти 10 класу відповіли, що завжди брали участь - 1 (11.11%) і 3 (25%) 8 клас; беруть участь тільки тоді, коли мають на це час 2 (22,22%) учнів 10 класу і 4 (33,33%) учнів 8 класу. Проте значна кількість учасників опитування відповіла, що ніколи не брала участі. З них: 6 (66,67%) - десятикласників та 4 (33,33%) учнів 8 класу.
Проаналізувавши відповіді запитань щодо дбалої та цікавої організації учителями екскурсій, змагань та інше ми бачимо, що це проходить на достатньо високому рівні. 5 (55.56%) десятикласників відповіли, що усі загалом дбають і досить успішно. Такої ж думки дотримуються і восьмикласники. Це 6 (50%). І 21 (95,45%) учителів та 28 (87,50%) батьків згідні із попередніми учасниками опитування.
На запитання адресовані десятикласникам “Як ви думаєте, чи вчителі, які минулого навчального року організовували позаурочні заходи, достатньо дбали щоб вони були цікавими і потрібними учням”? Відповіді були такі:
3 (33,33%) десятикласників і 4 (33,33%) восьмикласників відповіли, що їм було цікаво на спортивних змаганнях, 4 (44,44%) – учнів 10 і 2 (16,67%) учнів 8 класів - на предметних олімпіадах, конкурсах та турнірах; 1 (11,11%) учень 10 класу і 1 (8,33%) учень 8 класу - на літературних конкурсах та мистецьких виставках; 1 (11,11%) і 1 (8,33%) - на учнівських наукових конференціях, конкурсах та семінарах; 3 (33,33%) і 5 (41,66%) не брали участі у жодних позашкільних заходах.
Десятикласникам було запропоновано запитання “Чи достатньо Вам знань, отриманих у школі, для успішного вступу у вищий навчальний заклад?” Достатнім рівнем знань вважають 2 (22,22%) - респондентів,радше так, ніж ні – 2 (22,22%), 4 (44,44%) - важко відповісти і лише 1 (11,11%) вважає, що йому цього не достатньо.
На питання “Чи займаєтеся Ви додатково для успішного проходження зовнішнього незалежного оцінювання” 2 (22,22%) десятикласників відповіло, що займається самостійно (використовує матеріали та лекції з Інтернету та бібліотеки), 1 (11,11%) займається із репетитором чи кількома репетиторами, 1 (11,11%) ходять на підготовчі курси, 5 (55,56%) учні відповіло, що додатково не займаються.
На запитання учителям “Як ви забезпечуєте дотримання учнями принципів академічної доброчесності”, відповіді були такі: 16 (72,73%) респондентів вчителів відповіли, що наполягає на самостійному виконанні завдань, 8 (36,36%) пропонують проблемні творчі завдання, які неможливо списати, 1 (4,55%) не допускають протекціонізму та шахрайства під час проведення олімпіад та конкурсів, 8 (36,36%) навчають школярів покликатися на використані джерела, вказувати праці та авторів, 9 (40,91%) власним прикладом демонструю дотримання норм законодавства України про авторське право. Є частина вчителів, які неупереджено оцінюють результати навчання учнів; 4 (18,18%), вимагають зазначати авторство своїх робіт 4 (18,18%).
На запитання батькам, щодо забезпечення дотримання вашої дитини та іншими учнями принципів академічної доброчесності, відповіді були такі:
12 (37,5%) вимагають самостійно виконувати завдання, відхиляють списані роботи; 8 (25%) пропонують завдання, які унеможливлюють списування, 12 (37,5%) проводять конкурси і олімпіади, на яких справедливо оцінюють результати; 5 (15,63%) неупереджено оцінюють результати навчання учнів; 5 (15,63%) привчають учнів робити необхідні покликання на інформаційні джерела; важко відповісти 5 (15,63%).
28 (87,5%) батьків вважають, що педагоги дбайливо ставляться до організації позаурочних заходів (експедиції, екскурсії, подорожі, змагання).
15 (68,19%) батьків відповіли, що більша частина з них у кожному класі є активними учасниками виховних заходів. 11 (50%) вважають, що найчастіше задіяний батьківський комітет.
Четвертокласникам було запропоноване таке питання “Чи сподобалися тобі екскурсії(музеї, вулицями, рідним краєм), на які клас вирушав минулого навчального року?” Відповіді були такі:
8 (88,89%) - звісно, це дуже цікаво;
1(11,11%)-якякі/деякісподобалися,інші
Учні 4 класу охоче брали участь і відзначали державні та релігійні свята (День знань, Шевченківські дні, наближення Різдва або Великодня). Це підтвердило 6 (66.67%) учнів 4 класу. Дещо сподобалося, дещо – ні: 3 (33,33%).
На запитання “Якими послугами шкільної бібліотеки ви користувалися?” отримали ряд відповідей:
для отримання підручників - 6 (66,67%) десятикласників; 7(58,33%) восьмикласників та 1 (11,11%) четвертокласників.
брали книги для читання – 2 (22,22%) – учні 10 класу, 3 (25%) - учні 8 класу та 3 (33,33%) - учні 4 класу;
працювали в читальному залі лише 4 (44,44%) четвертокласників.
Є й учні, які не користувалися шкільною бібліотекою. Це 1 (11,11%) учень 10 класу і 4 (33,33%) учнів 8 класу. Батьки ж дали наступні відповіді на це запитання: 18 (56,25%) батьків стверджують, що їхні діти систематично беруть в бібліотеці літературу для читання; 6 (18,75%) вважають, що консультуються щодо потрібної інформації, 3 (9,38%) – навчається, використовуючи відділ електронних освітніх ресурсів; 2 (6,25%) – переглядає архівні матеріали; 6 (18,75%) – інше. Лише 1 (3,13%) з батьків вказав, що бібліотека цьогоріч не надає його дитині жодних послуг.
На запитання «Як ти виконуєш домашні творчі роботи (твір-роздум, есе тощо) десятикласники відповіли так: 3 (33,33%) виконують самостійно, 5 (55,56%) вказали, що все залежить від того, з якого предмету твір і скільки вільного часу має учень і лише 1 (11,11%) списує твори, знайдені в інтернеті. 12 (100%) восьмикласників відповіло, що тільки самостійно висловлюють власні думки.
На запитання “Якою мірою школа задовольняє Твої пізнавальні та/або розвиткові інтереси у позаурочний час?” учні 8 класу мали можливість обрати декілька відповідей. 2 (16,67%) вказали, що тренуються у шкільний спортивній секції/спортивному гуртку; 1 ( 8,33%) відвідують шкільний науковий гурток. Проте, є й такі, а це 8 (66,67%), які не відвідують жодних шкільних гуртків, оскільки у них є інші інтереси і 2 (16,67%) хотіли б займатися в будь-якому гуртку, але, на їхню думку, школа не має такої можливості.
Проаналізувавши запитання восьмикласникам щодо участі у шкільних публічних заходах - олімпіадах, конкурсах, виставках, змаганнях тощо та скерування їх або їх витвір для участі у таких заходах (науковому, технічному, літературному, мистецькому) - відповіді були різноманітними:
на спортивні змагання - 4 (33,33%);
на предметні олімпіади, конкурси, турніри - 2 (16,67%);
на літературних конкурсах, мистецьких виставках - 1 (8,33%); на учнівські наукові конференції, конкурси, семінари - 1 (8,33%);
Але є і такі учні, які не брали участь у таких заходах з власної ініціативи. Це 5 (42,66%) респондентів.
На запитання “Які форми ви найактивніше використовуєте у роботі з батьками?” Відповіді учителів були наступними:
індивідуальні зустрічі з батьками - 15 (68,18%), батьківські збори - 18 (81,82%),
залучення до організації та супроводу туристичних походів, екскурсій, змагань - 10 (45,45%),
з вивчення думки батьків шляхом тестування, анкетування - 11 (50%), запрошення батьків на уроки - 1 (4,55%),
тренінги батьківської компетентності- 1 (4,55%),
спілкування через засоби електронного зв’язку - 1 (4,55%).
Щодо організації спільних заходів із іншими освітніми установами або ГО учителі - респонденти відповіли, що такі заходи періодично проводяться. Про це свідчить 9 (40,91%) відповіді, 3 (13,64%) – важко відповісти, 8 (36,36%) – радше так, не системно; 2 ( 9,09%) – радше ні, іноді випадково
Батьківська спільнота закладу часто бере участь у ініціюванні та допомозі організації закладів. Відповівши на запитання як це проходить - учителі вважають: ініціюють та допомагають організувати окремі виховні справи - 4 (18,18%), частково беруть на себе фінансування та матеріальне забезпечення - 10 (45,45%); є безпосередніми учасниками виховних справ, участь у яких брали їхні діти - 12 (54.55%) ; 1 (4,55%) – педагоги та адміністрація не зверталися за допомогою до батьківської спільноти.
Батьки відповіли , що вони 4 (18,18%) ініціювали окремі виховні справи, 12 (54,55%) долучилися до виховних справ, 10 (45,45%)частково взяли на себе фінансування заходів та матеріальне забезпечення закладу, 1 (4,55%) вважають, що педагоги не зверталися за допомогою до них.
Дослідження освітнього простору з питань культуротворчості показали, що у навчальному закладі створені достатньо сприятливі умови для розвивального та мотивуючого навчання.
Педагогічні працівники достатньо зацікавлені у використанні інноваційних технологій. Цьому сприяє частково програма Нової української школи та непогане оснащення технічними засобами (проектори,телевізори, ноутбуки, мультимедійні дошки тощо.) На уроках переважна більшість учителів вдало практикують роботу: на узагальнення – 100%; на аналіз і порівняння – 100%; на оцінювання – 100%; у парах, тріадах – 95,45%; проєкти – 95,45%; творчі роботи – 86,36%. А форма дебатів, дискусій на заняттях та в позаурочних заходах виховує такі риси як: вміння приймати рішення, відстоювати свою точку зору, вільно висловлювати думку, критично мислити, оцінювати, співставляти, робити висновки.
Учні із задоволенням відвідують шкільні гуртки, спортивні секції з волейболу та футболу, вокальні гуртки. Маємо високі досягнення у спорті: зокрема волейбольна команда дівчат посіла І місце у територіальних змаганнях ІІ місце у районних змаганнях з волейболу. Учасники вокального гуртка посіли ІІ місце у районному конкурсі «Сурми звитяги».
На жаль є і багато учнів, які не дбають про розвиток свого творчого потенціалу, а деякі педагоги недостатньо працюють над пізнавальним і розвивальним інтересом. Не завжди долучаються і батьки до гуртків, секцій, турнірів, олімпіад, змагань.
Здебільшого вони активні у проведенні екскурсій, подорожей, концертів, ярмарків, спортивних та мистецьких заходів. У школі працює бібліотека. Учні за потреби користуються послугами сільської бібліотеки. Але рівень користувачів (учнів) послугами бібліотек явно знизився завдяки використанню інтернету.
Учні школи здобувають призові місця на предметних олімпіадах та творчих конкурсах: (наші досягнення!!!)
у районі – 1 - перше, 2 – других та 4 – третіх, на обласному рівні – 1 – перше.
Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика 1 місце. Захист наукових робіт на районному рівні «Славетні сини Сокальщини. Герої не вмирають!» 4 учасників, на обласному рівні 3 учасники, один переможець, двоє призерів.
Ключове питання 6: Якою мірою учасники навчально - виховного процесу залучені до громадської діяльності, є відкриті до партнерства і позитивно налаштовані до інклюзивної форми навчання.
Теза: у школі станом на сьогодні склалося загалом позитивне ставлення до дітей з особливими потребами. Учасники освітнього процесу частково залучені до громадської діяльності та життя місцевої громади.
Відкритим простір визнали: десятикласники – 15,1%, восьмикласники – 50%, четвертокласники – 60%, батьки – 16,1%, вчителі – 17,2%
Аргументи і факти:
За результатами анкетування більшість респондентів, відповіді яких дозволяють стверджувати, що простір навчального закладу є відкритим для обміну інформацією, установлення сталих зав’язків “школа - сім'я”, “школа - влада”, “школа - ОТГ”, а також до співіснування з учасниками інклюзивної форми навчання.
За результатами дослідження освітнього середовища виховний простір є майже повністю відкритим; створені нормальні умови для навчання дітей з особливими потребами.
На запитання “Як учні ставляться до школярів з особливими освітніми потребами” учні 10-х класів відповіли, що так само як і до інших школярів - 8 (88,89%), восьмикласників - 6 (50%) і 5 (55,56%) четвертокласників; 1 (11,11%) респондентів - десятикласників, 3 (25%) – восьмикласників із зацікавленістю спілкуються; 2 (16,67%) восьмикласників вказали – байдуже, на них не звертають увагу. 3 (33,33%) – іноді жартують з таких дітей, 1 (11,11%) – у класі часто ображають таких дітей.
Опрацювавши запитання щодо підтримки школи у спілкуванні з школярами іноземних шкіл 1 (11,11%) учнів 10 класу та 1 (8,33%) - 8 класу відповіли, що неодноразово спілкувалися; 3 (33,33%) десятикласників та 5 (41,67%) восьмикласників - якісь контакти є, впевнено сказати не можу Частина учнів вважає, що якось наші школярі їздили до них, а вони – до нас. Це 4 ( 44,44:%) респондентів 10 класу і 4 (33,33%) восьмикласників.
Четвертокласникам було запропоноване запитання “Чи траплялася нагода поспілкуватися у школі з дітьми з інших шкіл?” Вони відповіли таким чином:
2 (22,22%) - у школі іноді влаштовують спільні події;
3 (33,33%) - спілкуються за власним бажанням;
4 (44,44%) - не спілкуються.
Щодо спілкування з учнями ВПО учасники е-опитування є такі результати:
2 (22,22%) - десятикласники відповіли - “часто спілкуються, як у школі так і поза її межами”. Їх підтримали 5 (41,67%) восьмикласників, 7 (31,82%) батьків та 7 (31,82%) - учителів;
6 (66,67%) учнів 10 класу - “нейтральне, спілкуються так, як між собою”; з ними згідні 2 (16,77%) - 8 класу, батьків 15 (68,18%) батьків та 15 (68,18%) учителів
Частина учнів 8 класу вважають, що їх батьки довіряють більшості учителям. Це - 3 (25%) респондентів. Такої ж думки і учителі - 9 (40,91%) опитаних. 5 (41,67%) восьмикласників вважають, що більшості; 11 ( 50%) – педагогічні працівники. 4 (33,33%) учнів 8 класу та 2 (9,09%) педагогів вказали, що залежить від ситуації.
Учительська спільнота та здобувачі освіти досить часто спілкуються з активістами громадських організацій, волонтерами, захисниками Батьківщини. Це можна побачити з відповідей:
35 (54,69%) батьків та 16 (72,73%) учителів - “Так навіть частіше, ніж до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну”;
13 (20,31%) батьків і 2 (5%) учителів.
У навчальному закладі загалом позитивне ставлення до дітей з особливими потребами. Така дитина у нашій школі лише одна. Зневажливого, агресивного, ставлення фактично немає. Асистент учителя у тісній співпраці з педагогами подбала про інтеграцію свого підопічного до класного соціуму та ефективно відкоригували навчально – виховну програму відносно вікової категорії та рекомендацій медичних фахівців.
У школі фактично немає дискримінації учасників освітнього процесу за етнічною, релігійною статевою ознаками. Хоча 6,25% батьків таки висловили занепокоєння щодо статевої дискримінації.
Школа відкрита для спілкування з громадськістю. Заклад тісно співпрацює, організовуючи спільні заходи із народним домом, місцевою бібліотекою, відділом культури молоді і спорту Сокальської міської ради.
Проте, незавждивдаєтьсяпоспілкуватисязвоїнамиЗСУ, частішими є зустрічі з волонтерами, ветеранами АТО, представниками територіальної оборони. Школа підтримує зв’язок і надає допомогу тимчасово переселеним, а також соціально незахищеним категоріям населення.
На жаль, батьки здебільшого є учасниками таких шкільних заходів у ролі глядача, школі не завжди вдається використовувати батьків як суб'єкт виборів, про це заявила частина опитаних батьків 12(54,55%).
Шкільний інформаційний простір діє для формування громадської думки. За даними анкетування більшість учителів можуть висловити свою думку на педраді, на нараді при директорові, завучах, а також у соціальних мережах (створені групи «Савчинська школа» (вайбер), «Коротко про головне або новини Савчинської школи» (фейсбук), «savchyn_school» (тікток), а також сайт школи).
ВИСНОВКИ
Аналіз якості виховного середовища Савчинської ЗШ І–ІІІ ступенів, проведений у межах спецкурсу «Організація опитувань у ЗЗСО з використанням анкет у е-форматі», засвідчив відповідність цілей виховання вимогам чинного законодавства та методичних рекомендацій МОН України. Завдання, закладені у виховній програмі школи, здебільшого реалізуються. Водночас варто посилити розвиток громадянської активності, ініціативності, лідерства та критичного мислення серед учнів.
Загальна картина свідчить про наявність сприятливого, безпечного та комфортного середовища: приміщення теплі, чисті, харчування задовільне. Атмосфера в школі характеризується психологічною безпекою — відсутністю булінгу, підтримкою з боку дорослих, педагогічною доброзичливістю.
У школі панує атмосфера довіри, повністю відсутня дискримінація за будь-якими ознаками. Повага, справедливість, толерантність, партнерство — ті цінності, які підтримуються всіма учасниками освітнього процесу. Учням надається свобода висловлювань, право на помилку і підтримка у складних ситуаціях.
Освітнє середовище є демократичним: кожен має змогу брати участь у житті школи, висловлювати ідеї, бути почутим. Критичні думки не караються, а визнаються частиною розвитку. Учні виступають повноцінними партнерами поряд із педагогами та батьками.
Патріотичне виховання у школі на високому рівні. Уся діяльність — від комунікації українською мовою до участі в благоустрої, волонтерстві, меморіальних заходах — сприяє формуванню національної ідентичності, любові до Батьківщини та відповідальності за спільне майбутнє.
Школа активно використовує інтерактивні та інноваційні підходи у навчанні. Учні працюють у групах, реалізують свої проєкти, беруть участь у конкурсах, екскурсіях, мають доступ до техніки, функціонують гуртки. Це сприяє розвитку творчих здібностей і пізнавальної мотивації.
Школа також дбає про інклюзію: створено інклюзивний клас, налагоджено співпрацю з родинами ВПО. Дирекція відкрито підтримує ініціативи батьків, громади, організовує комунікативно зручні умови для виховання.
Однак, попри позитивні аспекти, виявлено низку проблем:
Попри ці виклики, загальна оцінка освітнього середовища — позитивна. Воно відповідає характеристикам, визначеним у Стратегії розвитку освіти Львівщини на 2021-2027 рр.: є безпечним, відкритим, патріотичним, довірливим і орієнтованим на розвиток. Виявлені проблеми визнаються й вирішуватимуться спільними зусиллями всіх учасників освітнього процесу.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДИРЕКЦІЇ
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
ДОДАТКИ
УКРАЇНА
СОКАЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
САВЧИНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ
80044, Львівська область,Шептицький район, с.Савчин
е-maіl: savchynmail@gmail.com. код ЄДРПОУ 23946961
|
|
Н А К А З
12.03.2025 р. № 21/ОД
Про проведення оцінювання
якості освітнього середовища та
аналіз його результатів
На виконання наказу ДОН ЛОДА «Про оцінювання якості освітнього середовища закладів загальної середньої освіти Львівської області» від 07.02.2025 р. №02-01/01/42, та листа КЗ ЛОР ЛОІППО «Про організацію вимірювання в е-форматі показників якості освітнього середовища та аналіз його результатів» від 26.02. 2025 р. № 67, з метою проведення об’єктивної самооцінки діяльності школи, -
НАКАЗУЮ:
ЗЗСО: Кузняк Ірину Євгенівну, заступника директора школи з навчально-виховної роботи.
Кузняк Ірина Євгенівна – заступник директора школи;
Демідонт Ірина Богданівна – педагог-організатор;
Приступа Людмила Ярославівна – шкільний психолог;
Борковська Марія Володимирівна – соціальний педагог школи;
Лаврін Дмитро Михайлович – вчитель інформатики.
3.1 Провести е-анкетування оцінювання якості освітнього середовища учнів 4,8 та 10 класів, батьків цих учнів та вчителів 8 квітня 2025 року.
3.2. Провести аналіз результатів анкетування до 15 травня 2025 року та висвітлити дану інформацію на сайті школи
4.1. Підготувати всіх учасників до проведення 8.04.2025р. анкетування
та на нараді при директору пояснити зміст, мету та важливість
е-анкетування.
4.2. Розробити графік проходження анкетування учасниками освітнього процесу, ознайомити учасників е-анкетування з інструкцією виконання дослідження, надати відповідні логіни і паролі для проходження е-анкетування.
4.3. Продемонструвати відео, розміщене на порталі «Оцінювання якості освітнього середовища ЗЗСО», та провести бесіду про призначення та специфіку анкетування.
4.4. Підготувати на педагогічну раду закладу звіт про результати
самооцінювання якості освітнього середовища закладу.
батькам учнів та інструкцію щодо проходження анкетування.
Директор школи Володимир ЧУБ
Додаток
до наказу № 21/ОД
Графік
проведення е-анкетування
учасників освітнього процесу 8 квітня 2025 року
|
№ з/п |
Місце проведення |
Час проведення |
Респонденти |
Відповідальні за анкетування |
|
1 |
Кабінет інформатики |
9:25-10:10 |
4 |
Демідонт І.Б., Лаврін Д.М., Воробей С.І. |
|
2 |
Кабінет інформатики |
10:30-11:15 |
8 |
Кузняк І.Є., Воробей С.І. |
|
3 |
Кабінет інформатики |
11:35-12:20 |
10 |
Кузняк І.Є., Воробей С.І. |
|
4 |
Кабінет інформатики |
13:25-14:10 |
Учителі |
Кузняк І.Є., Воробей С.І. |
УКРАЇНА
СОКАЛЬСЬКА МІСЬКА РАДА ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
САВЧИНСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ
80044, Львівська область, Червоноградський район, с.Савчин
е-maіl: savchynmail@gmail.com. код ЄДРПОУ 23946961
|
|
Н А К А З
04.04.2025 р. № 32 /ОД
Про відпрацювання уроків
в 4, 8 та 10 класах у зв’язку
з проведенням е-анкетування
З метою виконання п.7 розділу «Загальна середня освіта» Програми розвитку освіти Львівської області на 2021-2025 роки, затвердженої сесією Львівської обласної ради від 18 лютого 2021 року № 64, розпорядження начальника Львівської обласної військової адміністрації «Щодо внесення змін до Програми розвитку освіти Львівської області на 2021-2025 роки» від 31.01.2025 № 93/0/5-25ВА та наказів департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації від 07.02.2025 року
№ 02-01/42, від 25.03.2025 року № 01-01/01/07, -
НАКАЗУЮ:
1.1. Організувати 8 квітня 2025 року анкетування в е-форматі педагогічних працівників, учнів 4, 8 та 10 класів, а також батьків(опікунів) цих учнів ( згідно Додатку).
Директор школи ЧУБ В.П.
Освітній портал Сокальської громади Львівської області