---

---

У спілкуванні з дітьми слід сфокусувати їхню увагу на корисних як для них самих, так і для інших активних діях, допомогти дітям відчути і повірити, що їхнє життя під захистом дорослих, які їх люблять. Виконуючи різноманітні вправи разом з дітьми, дорослі водночас допомагають і собі: відновлюється внутрішня рівновага, поліпшується настрій, свідомість фокусується на позитивних аспектах життя.

---

ПСИХОПРАКТИКИ НА ЩОДЕНЬ

• "Як мене привітав новий день?"

Сонечко погладило мої щічки, дощик поцілував у но­сик, вітерець погрався моїм волоссям, пташки заспіва­ли для мене радісні пісні тощо.

• "Я сьогодні усміхнувся /усміхнулася..."

...сонечку, природі, своєму песику, батькам, сусіду, хмаринкам, квітам на підвіконні, своєму відображенню е дзеркалі, водію тролейбуса тощо.

• "Як я можу покращити свій настрій?"

Поспостерігати за пташками, хмаринками; погра­ти з другом; переглянути улюблений мультфільм; по­просити батьків/бабусю/дідуся піти зі мною на про­гулянку в парк; з'їсти смаколик; змайструвати щось цікаве з конструктора; пригадати щось веселе; надяг­нути "маску клоуна" і скорчити смішну гримасу; усміх­нутися іграшкам, персонажам улюблених казок тощо.

• "Який сьогодні настрій у природи? Як я це зрозумів / зрозуміла?"

Побачив/побачила ясне/похмуре небо, легенькі пух­насті хмаринки/важкі сірі хмари, сонечко, птахів, до­щик тощо.

• "Сьогодні в мене гарний настрій, і він допоміг мені зробити щось добре для інших..."

...розвеселити подружку, допомогти мамі, подбати про домашнього улюбленця тощо.

• "Моє тіло і я - вірні друзі"

Я чую голос свого тіла і розумію його. Зараз моїм ру­кам, шиї, спині добре, вони бадьорі, здорові, а якщо, на­приклад, у мене будуть не дуже добрі відчуття в живо­тику, я знаю, що він просить допомоги, знаю, що треба звернутися до батьків, виховательки. Я дбаю про своє тіло, звертаю на нього увагу не тоді, коли щось бо­лить, а й коли воно мені говорить, що все добре. Я ці­ную і поважаю своє тіло! Я з ним дружу!

• "Дзеркальце, скажи, який настрій у моїх очей/щічок/вушок/носика? Який настрій мого тіла?"

Мої очі/щічки /вушка /носик веселі/сумні/напружені/розслаблені. Моє тіло бадьоре/легке/важке/мляве/здорове тощо.

• "Як моє тіло «розмовляє» зі мною?"

Якщо я прислухаюсь до свого серця - прикладу до нього руку, то відчую, що воно радісне або сумне, по­чую, що воно говорить мені. Якщо моя спина скаже мені, що вона втомилась, їй незручно, я це почую і змі­ню позу, адже я чую голос свого тіла.

• “Я дякую своєму тілу за те, що..." ...воно дає мені можливість рухатися, відчувати, отримувати задоволення, "повідомляє" про те, як по­чувається...

 

• “Я дбаю про своє тіло"

Я дбаю про своє тіло і його "настрій", і коли мені важ­ко, я знаю, як допомогти собі. Я уявляю вантажівку з ка­мінням - везти каміння важко, а коли вона його ски­дає, стає легко. Так і я стараюсь скинути із себе важкі почуття: ходжу, бігаю, стрибаю, голосно співаю, ки­даю м'яч, танцюю, можу кумедно "поплакати", збираю­чи сльози в тарілочку. Після цього відчуття в тілі і мій настрій змінюються. Я розвантажив/ розвантажила себе! Я молодець!

♦ "Я можу назвати свої емоції"

Я можу назвати емоції, які зараз відчуваю, і поясни­ти, чому я це відчуваю.

Опорою для дитини, як і для дорослого, є відчуття своєї потрібності.

"Квітці треба попити. Я можу полити її, отже, я потрібен / по­трібна". Важливо звертати ува­гу дитини на такі моменти: "Ти молодчинка! Зробив/зробила добру справу. Які відчуття від цього з'явилися у твоєму тілі?". Малюк бачить, відчуває, що дорослий, як і раніше, по­ряд, упевнений, готовий навчи­ти, розповісти, порадити.

Це відчуття є для ньо­го психологічною опорою. Як і те, що він може бути корисним.

Психологічні практики

• "Що хорошого я сьогодні бачив / бачила?"

Я бачив/бачила красу неба, ранку, нового дня тощо і можу про це розповісти тим, у кого поганий настрій, аби потішити їх.

• "Чим я можу бути корисним /корисною?"

Я можу обійняти батьків, бабусю, усміхнутися сусі­ду, другу, перехожому, насипати зерняток пташці, по­лити квіти, погладити собаку, допомогти матусі, на­малювати і подарувати сумній людині малюнок тощо.

• "Я потрібен / потрібна"

Я потрібен/потрібна деревцю - його треба поли­ти. І киці - її треба нагодувати. Я можу показати сво­єму другу, як сконструювати робота, і накрити дідусеві плечі теплою ковдрою... Добре, що в мене є кому допо­магати і про кого турбуватися. Я потрібен/потрібна самому/самій собі, я дбаю про своє здоров'я. Адже тільки так я зможу турбуватися про інших, бути корисним/корис­ною. Я собою задоволений/ задоволена. Я - молодчинка! Від цьо­го в мене гарний настрій, і ним я можу поділитися з іншими! Я хочу і можу бути корисним/корисною. І мені це подобається!

♦ "Сьогодні буде гарний день"

Сьогодні буде гарний день. Я до­віряю цьому дню. Він дарує мені ранок, щебет птахів, дощик, ка­люжки, зустріч із друзями тощо. Я дарую цьому дню свою увагу, усміш­ку, добрі справи, думки.

♦ "Я знаю, що сьогодні робитиму"

Я допомагаю іншим, тому мій день корисний і ціка­вий. Я сам/сама запитую в батьків, бабусі/дідуся, дру­га: "Чим тобі допомогти?". Я можу здогадатися, чи по­трібна моя допомога квітам, кошенятку, собачці, адже я уважний/уважна до їхнього вигляду, настрою. Я вмію визначати настрій і відповідно діяти.

---